Нагорода за віру

2013-04-30 16:09

27-28 квітня 2013 р.Б. в Архикатедральному соборі св. Юра у Львові ЛМГО «Українська молодь – Христові» провела нічні чування «Господь нагороджує за віру». Спільнота щороку напередодні Вербної неділі проводить таке молитовне єднання молоді усіх парафій, і щороку чисельність охочих зростає в геометричній прогресії.

Отож вночі Квітневої неділі молодь намагалась сповна підготувати власні серця до приходу Господнього. Бо не хлібом єдиним, і не речовими обновами, і не кількістю запрошених родичів-друзів на гостини, а готовністю віддати Богові власні думки, переживання, наміри, створити якісний плац, фундамент для зустрічі з Ним.

«Хто не знає своєї віри, той лише називається християнином. Бо християнин – це людина, що своїм розумом визнає за правду все те, що Христос об’явив, а свята Церква подає до вірування. Тому-то перша і найважливіша річ для християнина: знати свою віру… Та цього не досить. Він мусить щиро полюбити й жити так, як вона наказує. Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри», - митрополит Андрей Шептицький.

Вияв віри у сучасному столітті, шлях до неї, її інтерпретації – і це з численними прикладами і цитатами запропонував о.Орест Фредина. Провівши першу науку, налаштував молодь на необхідність чувати, не прогавити приходу Христа, а сам, як пожартував, поїхав спати.

Зміну в духовних настановах прийняв о. Тарас Фітьо, зазначивши, що християнин щодня виходить у вороже середовище, щодня відчуває страх, але потрібно довіритись Богові, віддати Йому своє життя, своє тіло, розмовляти з Ним приватно про найпотаємніше, сісти в Його човен і ні про що не хвилюватися.

Затамувала я подих, коли спускалася по сходинках на подвір’я собору, і в очі впала велика кільцеподібна жива конструкція, спільне «Богородице Діво», а з рук у руки передавалась запалена свіча і звучали прохання-намірення про молитву. От суть живої вервиці. Тоді, в той момент і на тому місці варто було бути… І не менш вартісним за відчуттями, але іншим сутнісно, була вилазка на дзвіницю (у церкві два дзвони, один з них вилитий у 14 ст.). І не думайте, що ми лише на зорі дивились, і мріяли, і повним місяцем милувалися…Ні, ми таки задзвонили, і то ще й як! Ого-го-го…І прогнали сон, і втому, і всілякі хвороботворні мікроорганізми, і душевний ляк. 

«Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних!» І чим довше проказуєш ці слова навперебій сну і втомі, чим повільніше і ритмічніше, тим більше відчувається об’єднання і гармонізація як внутрішня (тіло+душа+розум+почуття), так і зовнішня (я+ті, що поруч). Слова Ісусової молитви – засіб, спосіб і дія, що допомагає зосередитися і залишитися з Богом. 

Голгофа – тернистий шлях, дорога страждань і очищення, дорога життя і смерті. Символічно її зображають у вигляді чотирнадцяти стацій. Молодіжна спільнота “Божі зернята“ з с. Заріччя (керівник Леся Микитчин) теж не відступили від усталених норм і запропонували на розсуд публіки чотирнадцять сценічних зображень Хресної дороги. Вистава поєднувала не лише декламування текстів, але й гру зі світлотінями.

Виходжу о 6.40 з церкви, а відчуття такі, наче на крилах несуся! І сила є, і бажання активно влитися в недільний день, і наснаги на трьох вистачить, і максимум задоволення і вдячності організаторам і учасникам, бо без кожного з них живого ланцюга правдивої віри і любові не вибудувати, лише добрими намірами не укріпити, благородними ідеями не прикрасити, бо «як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва» (Послання Ап. Якова). 

Автор: Оксана Андрійчук

Фото: http://photo.i.ua/user/1525335/



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up