«Хто я? Пізнай себе під час посту» - із духовних бесід ЛМГО "Українська молодь - Христові

2013-04-29 17:00

Хто я? Пізнай себе під час посту Суть духовного життя у тому, щоб бачити не чужі гріхи, а свої Свящ. Андрій Стасів   Молитва святого Єфрема Сиріна Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і пустослів'я не дай мені. Духа чистоти, смиренності, терпеливості і любові даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.

Ера технологій, інформаційного суспільства... Все розвивається зі швидкістю світла. А нам ж треба йти в ногу з часом. Тому часто, беручись за голову, зітхаємо зі словами: «Я не встигаю...». Так, інколи потяг відправляється за хвилину до того, як ми прибігаємо на перон. Проте спочатку, щоб з'ясувати час його прибуття, телефонували по стаціонарному телефону. Потім – по мобільному з чорно-білим екраном. Через декілька років – по сенсорному, смартфоні. Все змінюється. І ми уважно слідкуємо за новими винаходами.

Але ж що сталося з нами протягом усього цього часу? То, можливо, не за тим потягом женемося?

«Зупинись! Подумай! У тебе все впорядковано у новому телефоні? Коли телефонують друзі, то звучить хіт? А коли промовляю Я через твоє серце, то ти не чуєш, бо увімкнено режим «без звуку». Гаразд! Я не втомлююся набирати твій номер. Можливо, ти побачиш, що світиться екран».

Отже, настав час, щоб змінити режим або хоча б глянути на екран.

Як розповів на духовних бесідах УМХ о. Андрій Стасів, Великий піст святі отці порівнюють із війною: «Воїн не може вступити в боротьбу не підготовленим. Християнин же отримує добрі настанови, будучи на Службах Божих. Неділі перед постом (Митаря і Фарисея, Блудного Сина, М'ясопусна й Сиропусна) допомагають нашому очищенню та покаянню, відкривають справжню суть цих сорока днів. Насамперед, слід зауважити, що Христос закликає нас постити для Бога, а не для людей. Тому піст – це, найперше, утримання від гріха. Св. Іван Золотоустий пише: "Можна багато постити і не одержати за це нагороди. Чому? Бо стримуючись від їжі, не здержувалися від гріхів. Не їли м'яса, а з'їдали доми бідних. Не впивалися вином, а п'яніли злою похіттю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах... Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу" (Покаяння, 4).

Здавалося б: неодноразово каялися через свої гріхи, проте потім знову падали «у це ж болото», ми безсильні. Проте немає нічого неможливого для Бога. Тож, використовуючи зброю, – молитву, зможемо побороти зло, що комфортно осіло в наших серцях. Під час посту промовляємо молитву Єфрема Сиріна. Отець Андрій Стасів коротко прокоментував її зміст.

«Святий починає розмову з прохання до Бога забрати чотири вади: лінивство, безнадійність, владолюбство та пустослів'я. Інколи можемо думати, що лінивство – це найневинніший гріх. Адже яка нам шкода з того, що зробимо щось не сьогодні, а завтра, підемо до церкви не цієї неділі, а наступної? Насправді ця вада нас паралізує, робить пасивними. Ми ж покликані бути активними. Окрім цього породжує й інший гріх – безнадійність. Психологи б назвали цей стан депресією. Будучи у тенетах цього гріха, втрачаємо інтерес до себе, ближніх. Стаємо байдужими навіть до Бога. Це духовне самогубство, отрута для душі. Не маючи надії, робимо не Господа, а себе владикою життя – впадаємо у владолюбство. А це не тільки прагнення мати владу, а неможливість дружних стосунків із ближнім. У другові вбачаємо ворога та не помічаємо у нього Бога.

Також св. Єфрем просить не дати йому «духа пустослів'я». Якщо б ми навчилися тримати свій язик за зубами, то більша частина гріхів перестала б існувати. Свідчить апостол Яків: «Всякий рід звірів, птахів і плазунів приборкується, вони освоєні людською природою. Лише язика ніхто із людей не може приборкати, він – зло, повне смертоносної отрути».

Свящ. Андрій Стасів закликав усіх присутніх на духовних бесідах не думати, що досконалі та робити іспит свого шляху. Зазначив, що суть духовного життя полягає у тому, щоб бачити не чужі, а свої гріхи. «Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?» (Лк. 6, 41). «Важливо помічати вади, щоб стан перебування у них не став для нас нормою, щоб ми могли розпізнати гріх. Важко сповідати тих людей, які кажуть, що нічого поганого не зробили. Одного разу священик пожартував із таким чоловіком: «То посповідайте мене, бо маю гріхів багато».

Їжою ж для душі є розмова з Богом. Як зазначив о. Андрій, святі отці кажуть, що якщо молитва правильна, то й усе життя правильне. Проте для цього потрібні зусилля та бажання. Це так, як у професійному зростанні. Скажімо, хорошими акторами одразу не стають, повинен пройти час.

«Слово «покаяння» дослівно в перекладі з грецької мови означає «зміна розуму». Тобто треба змінити цей гріховний спосіб мислення на той Божий, до якого ми покликані», - закликав усіх присутніх на духовних бесідах УМХ о. Андрій Стасів.

Слухала і занотовувала Оксана Загакайло (Член  ЛМГО "Українська молодь - Христові")



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up