Спогад учасника свята "Українська молодь - Христові"

2013-05-08 00:38

Був Ювілейний Святий Христовий Рік – 1933-ій. З міста до міста, з села до села до кожної хати прилітали священні, проникливі слова: «Українська Молодь – Христові». Пригадую, як до схід сонця , раненько з мойого рідного села рушила валка возів, на кожному возі їхало по 9 осіб, молоденьких хлопців, або дівчат, та один фірман. Був початок місяця Цариці Травня, де в кожному селі, надвечір відбувався молебень до Матінки Божої, так звана «маївка».

Наша валка возів 5 чи 6 вїхала на гостинець, т. зв. «Цісарську Дорогу», що прямувала до города Львова. Цілісіньку ніч нас супроводжував густий дощ, гриміла буря. У Винниках я вперше побачив пам’ятник, погруддя Тараса Шевченка, що всміхався до своїх синів-орлів, неначе похвалював наш замір, взяти участь у великому святі. Коли я побачив княжий Львів мене огорнуло проймаюче тепле почуття гордости, радости і щастя, що на власні очі побачив наше місто, що його заложив Король Данило, для свого сина Льва. Із цього великого свята в мене залишилось незатьмарене враження нашої української духовної краси і сили, зродилось бажання бути вірним своїй Церкві та Україні аж до останнього віддиху, на кожному кроці мого молодого життя. Я зробив собі постанову ще більше любити свій нарід, з палким завзяттям посвятитись та трудитись для Ісуса Христа, нашого Спасителя, під Покровом Преч. Діви Марії, та бути її добрим сином.

Повернувшись із Святочного Львівського З’їзду, я хотів свою радість поширити по всіх містах і селах. Мої перші враження я описав у моному вірші п. н. «Українська Молодь Христові»:

На площі «Сокола Батька»
Мерехтять прапори,
Божий люд із України
Мають наші золото-сині
Стяги у княжому Львові ,
На честь Ненці-України,
На вірність Христові.
Божий люд у строях пишних
Цвіте, як цвіт в гаю:
Всі наші Владики вийшли,
Службу Божу правять.
На площі «Батька Сокола»,
На Свято-Юрській Гірці,
Зїхались до рідного Львова 
Славні українці.
Гляньте! То йдуть галичани,
Довгими рядами:
Лемки, бойки, подоляни,
Стукли підківками.
Вітаю вас, мої діти!
Сповнені любови!
Церкви нашої квіти,
Лицарі Христові!
Вітаю вас сизокрилі,
Українські орлята!
Серцю Божому милі,
Хлопці й дівчата!
Вітай любий мій народе – 
З Карпат та Поділля,
Спраглий правди й свободи
Як сонечка зілля.
Так то Кир Андрей – Князь Церкви,
До всіх промовляє6
За свій нарід Бога молить,
Всіх благословляє.

(Наша Мета, ч.21(1564), з 25. 5 .1983).



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up