Як «Українська молодь – Христові» з Тезе їхала. Швейцарія, Італія, Австрія. І Україна

2014-01-13 13:59

(Закінчення. Попередні частини тут і тут.)

Настав час покидати Страсбург. Тут так само людно, як і тоді, коли ми тільки прибули. Але тепер кожен вирушає у сторону своєї домівки, аби привезти до себе додому хоч крихітку молитовних вражень і спогадів.
Назад ми мали повертатись уже іншим шляхом – через Мілан і Зальцбург. Із погодою нам знову на диво пощастило. Молимось, отримуємо від нашого отця благословення на щасливу дорогу і вирушаємо.

Дорогою до Мілану перетинаємо шматок Швейцарії. Це був чи не єдиний випадок за всю поїздку, коли ми побачили сніг! Хоча в цей час уже споночіло, але робимо тут невелику зупинку. Милуємось нічними Альпами, біля яких мерехтять сотні вогників. Враження від побаченого – неймовірні.

Прибуваємо до Мілану, оселяємось у готелі, тут і залишаємось на ніч. За вікном моросить легкий дощик. Уже зранку нас чекає невеликий сніданок і екскурсія – ми весь день гулятимемо містом.

Один із головних символів Мілана – замок Сфорца (Castello Sforzesco). Вражає своєю красою  Міланський кафедральний собор (Duomo di Milano) – збудований у готичному стилі з білого мармуру, один із найбільших соборів у всьому світі, другий за місткістю готичний собор у світі та другий за місткістю серед італійських соборів: у ньому може вміститись до 40000 прочан. Вражає й історія споруди: храм будувався майже шість століть і сьогодні у ньому налічуються три тисячі статуй! У Мілані також є церква Санта Марія делле Ґраціє (la chiesa di Santa Maria delle Grazie), де знаходиться фреска Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря».

Але найбільше вражає та неймовірна тиша, яка стоїть у міланських храмах і базиліках. Потрапивши сюди, відчуваєш, як тихо стає і у твоєму серці.

Далі – нічний переїзд до Зальцбурга, міста, де народився геніальний Вольфганг Амадей Моцарт. Ми прибуваємо у старе місто, збудоване здебільшого у бароковому стилі. Це невеличке містечко має свій особливий дух. Здалека видніються Альпи, припорошені снігом.

Зальцбург – місто дивовижних церков. Знаменитий зальцбурзький собор – собор святих Руперта і Віргілія, збудований на фундаменті старого романського собору, який згорів в 1598 році, і від якого збереглась лише купіль, в бронзовій чаші якої був хрещений сам Моцарт. Ще один із символів міста – фортеця Гоензальцбурґ (Hohensalzburg). І все це – не на фотокартках чи подарункових відкритках, а ось тут, просто перед нашими очима.

І знову довгий нічний переїзд. Це буде уже наша остання ніч у дорозі. Невпинно наближаються рідні краї. Ось ми на рідному кордоні, ось уже їдемо рідними українськими дорогами. Погода, як на зиму, неймовірно сонячна і тепла, душа просто співає від весняного настрою.

Останні кілометри. Привіт, Львове! Ми повернулись.


Підсумовуючи усі враження, усе побачене, почуте, пережите: поїздка була унікальною. Не зіпсували настрою ні відсутність снігу, якого так очікують на свята, ні дощик, який іноді зрошував наші прочанські голови. Ми перетнули із десяток кордонів, побували у безлічі європейських країн, побачили на власні очі те, чим славляться європейські міста.

Але все це втрачає барви перед молитовними переживаннями і враженнями, які ми привезли зі спільноти Тезе. Це була зустріч християн з усіх куточків світу, які не вибудовують між собою стін через свою конфесійну приналежність чи різницю в обрядах. Навпаки – які, попри усі відмінності у вірі, звертаються у спільній молитві до Єдиного Бога. Але цей духовний досвід неможливо передати словами. Дух Тезе можна відчути сповна, лише побувавши там самому.





Наступного разу будемо їхати у Тезе – не пропустіть. А про поїздку ми вас неодмінно повідомимо. Поки що скажемо лише, що вона відбудеться у Празі. Залишайтеся з нами!


Підготувала: Ірина Сулик
Фото: Ірина Сулик,  Петро Левандович



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up