Благовіщення Пресвятої Богородиці

2014-04-06 22:05


Днесь спасення нашого начало і від віку таїнства явління.
Син Божий сином Діви стається і Гавриїл благодать благовістує.
Тому й ми з ним до Богородиці закличмо:
Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
                             (тропар празника)

7 квітня святкуємо величне свято – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне з дванадцяти найбільших свят візантійського літургійного року. День Благовіщення знаменує зачаття Христа і початок спокутування, адже йдеться про прихід у світ Другої Особи Триєдиного Бога через добровільну згоду Пресвятої Діви Марії.

Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили із Йосифом, їй явився архангел Гавриїл і сказав: «Не бійсь, Маріє! Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця». (Лк.1, 30–33). Марія ж сказала: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» (Лк.1, 34). Відповів архангел: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, що народиться, назветься Син Божий. […] Нічого бо немає неможливого в Бога» (Лк.1, 35, 37). І сказала Марія: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!». Так висловивши свою згоду, Марія дарує себе Богові, а Дух Святий сходить на неї й сила Всевишнього її отінює (пор. Лк.1, 35).

Святкування Благовіщення у Східній Церкві почалось у IV–V столітті, а на Захід прийшов у VII столітті. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, св. Атанасій Великий пояснював дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня за новим стилем). Спочатку празник вважався Господнім: «Господнє Благовіщення», «Зачаття Христа», «Празник воплочення», і лише у VII столітті у Східній Церкві встановлено назву «Благовіщення Пресвятої Богородиці», а сам празник святкується як Богородичний.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Слово «Благовіщення» означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну. Піст у цей день послаблюється.

В народі свято отримало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму. Благовіщення вважалося святом землі, і тому, як писав Грушевський, супроти нього існував боязкий містицизм, щоб, бува, чимось його не споганити, не порушити. Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули, – «вкладає в неї голову», щоб її розігріти, і від того будиться все живе, що спало в землі – мурахи, жаби, змії. Від Введення до Благовіщення не можна поратись на землі, «турбувати» землю до Благовіщення вважалося великим гріхом. І лише від Благовіщення, за народними уявленнями, можна було розпочинати польові роботи, бо цього дня Бог поблагословив рослини «і всяке диханіє». 

Вважалося, що на саме свято Благовіщення люди працювати не повинні. Цього дня навіть птахи гнізд не в’ють – настільки це велике свято. Як казали в народі, зозуля спробувала – то Бог їй пам’ять відібрав, і тому вона донині не має свого гнізда й підкидає яйця в чужі. Особливий статус має тільки один птах – горобець: він лагодить гніздо, «оскільки не знає такого свята, – бо він, бач, бусурманин поміж птицями».

На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровод – «кривий танець». Якщо на Благовіщення дівчина дорогою по воду знайде квітучий первоцвіт (пролісок) – цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити в неї плавати первоцвіт  і вмитися цією водою.

У народі побутували різні прикмети:

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Який цей день – такий і кінець місяця.
На Благовіщення гарна погода – гарний врожай.

Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо сонце виходить в полудень – середня, якщо ясно ввечері – пізня.

Якщо з’являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
Благовіщення без ластівок – холодна весна.

Якщо на Благовіщення бузьки вже сидять на яйцях, весна буде тепла.

А ще в народі радили не проклинати зиму в цей день, оскільки в цьому разі вона може передумати й повернутися: «На Благовіщення зими не лай, і саней не ховай».

Джерела:


Катехизм Української Греко-католицької церкви: Христос – наша Пасха. – Львів, 2011. – с. 70 (184).


Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up