Бути вірним Христові

2015-09-01 15:54

«Бути вірним Христові!»  - провідна тема, над якою розважали цього року прочани на XXIV серпневій пішій прощі до Унева.  Цьогорічна проща була особливою, оскільки присвячувалась 150-річчю від Дня народження Українського Мойсея Митрополита Андрея Шептицького.

Проща традиційно розпочалася 25 серпня вранці у храмі св. Архистратига Михаїла, що знаходиться при монастирі монахів-студитів у Львові. Божественну Літургію очолив преосвященіший владика Андрій (Сапеляк), після якої колона прочан вирушила у довгу важку мандрівку, щоб помолитися і поклонитися Богородиці в Уневі та спільно розділити радість празника  Успіння Пресвятої Богородиці в Святоуспенській Унівській Лаврі. 


Триденна дорога прочан пролягала через села Чишки, Чижиків, Миколаїв, Станимир і Лагодів. По дорозі прочани спільно молилися вервицю за мир і спокій в Україні, прочан-мешканців подорожніх сіл, за воїнів. На кожній зупинці молились Молебен до Пресвятої Богородиці. Мали нагоду  розважати над Біблійними читаннями: Христовим закликом до досконалості, про вчинки і питання багатого юнака, котрий хотів досягнути вічного життя, та над вчинком апостола  Петра, який зрікся Христа, адже він відповів зрадою на величезну любов, яку отримав від свого вчителя Ісуса Христа. Важливо, що «Дорога до досконалості не звільняє нас від гріховності, бо ми є немічними людьми. Для того Христос встановив тайну покаяння, щоб ми завжди мали нагоду вийти з гріха і дальше слідувати за Христом».


Важливою особливістю цьогорічної прощі були  реколекційні науки, які провадив  керівник прощі єрм. Юстин Бойко. Кожна наука закликала нас триматись фундаментів християнства, перегукувалася з провідною темою: «Бути вірним Христові», підтверджувалась  актуальними, фундаментальними  цитатами з наук, пастирських послань  Митрополита Андрея Шептицького чи то про «побудову рідної хати», чи про те, яким має бути християнська молода людина, християнська сім'я, мати, батько, яку роль має відігравати авторитет Бога, Церкви і батьків.   

Цікавинкою прощі стала участь у молитві та науках найстаршого єпископа УГКЦ владики Андрія (Сапеляка). Сам владика ділився досвідом спілкування з Митрополитом Андреєм, а також твердо заявив, що благословення з вірою, отримане від великого Митрополита, супроводжувало його і кріпило впродовж усього життя. «Бо то був великий Митрополит, грандіозний святець. 50 років будував християнську Україну. Я мав нагоду з ним стрінутись. І він мене поблагословив. Я поїхав з його благословення і то благословення великого Митрополита Андрея Шептицького відчуваю досі», - зауважив владика.


Особливою цьогорічна проща стала для ЛМГО «Українська молодь - Христові», члени якої є прямими нащадками руху УМХ, заснованого Шептицьким, і відповідальні за поширення заклику Шептицького «Бути вірним Христові» серед сучасної молоді. Ще у 1932 році Митрополит Шептицький добре розумів, що ми «...переживаємо  важкі часи страшної кризи не тільки матеріальної, але й духовної. І само життя кидає нас у вир боротьби за або проти Христа. Побідить у цих безприкладних в історію людства змаганнях цей, що здобуде душу молоді».


«Українська молодь - Христові»! - оце наша в нинішній час відповідь нашим релігійним та національним ворогам, які докладають усіх зусиль, щоби заволодіти душею нашої молоді, - оце клич, який виписуємо в сьогоднішньому дні на прапорі, що під ним згуртувати хочемо молодь.  «Українська молодь - Христові»! Нехай же за оцим високим кличем слідують діла! Зуміймо оживотворити цей клич»! ( з заклику Інституту Католицької акції, 1932 р.).


«Христе Спасителю! …. Прирікаємо Тобі досмертну вірність! Так нам, Христе, допоможи»! Слова з присяги, яку склали сто тисяч молодих людей у 1933 році у Львові, не один раз зринали в голові під час прощі. У світлі подій сьогодення так хочеться, щоб кожна молода людина  у своєму серці сказала: «Я вірна Христові». Христос – дорога. Правда і життя. Це стане фундаментом, на якому збудується християнська сім'я, Церква, країна.


По дорозі до Унева, як колись вулицями Львова у 1933-му, а згодом по всій галицькій землі, лунала пісня-гімн «О спомагай нас Діво, Маріє, в гірких терпіннях цих життя… Хочемо Бога, Він наш Батько… Хочемо Бога, Він наш Цар». З такими словами на устах і в серці прочани  заходили в кожне подорожнє село, а також і до самої Унівської обителі. 

Автор -  Христина Кутнів

Фото - Ірина Сулик



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up