Чому зустріч з Воскреслим може стати болючою?

2016-05-08 07:24


У радості Світлого тижня і найбільшого свята - Воскресіння Христового людина часто чує про важливість зустрічі з Господом, який переміг смерть! Ми довго готувалися фізично і духовно до Пасхи, і з настанням самого свята “накинулися” на шинки, ковбаски й інші смаколики, від вживання яких утримувалися.

І ось сьогодні настали будні, всі приготування немовби в одну мить  розтанули, ми повернулися до звичного ритму життя, завершуючи боротьбу з синдромом переїдання… І що тепер? Невже всі старання змінити себе, очиститись, почати життя заново марні? Невже ми розминулися з воскреслим Христом? А, може, так і не зустрілися?

Справжня зустріч з Ним назавжди змінить наше життя! І навіть якщо ми знову впадемо, то це не означає повернутися назад. Ця мить справжнього знайомства вселяє щось дуже і дуже особливе, щось таке, що може не сподобатись одразу. Бо ми збагнули особисту неміч та слабкість, зрозуміли свою гріховність. Чи є хтось, кому до вподоби неприємна критика?!

Коли одягаємо одяг сірого кольору, то здаємось світлішими на фоні тих, хто одягнений у чорне. Та коли у сірому з’явимось поміж людей, які носять біле, виглядатимемо не так виразно і яскраво.

Уявімо ситуацію, що зараз у двері задзвонить Ісус. Розповість історію смерті… на хресті. Розкаже про кожен удар, кожен синець, кожну тернинку, яка впиналася у скроні… А потім було ще гірше: довга дорога під палючим сонцем, несамовитий крик юрби, важкий хрест, мамині сльози, довгі цвяхи, які пробивали руки і ноги.

Ісус запросить нас на зустріч. Якщо до цього моменту ми боялися прийти до нього, то зараз можна сміливо підходити, бо Він розп’ятий і не може зупинити чи заперечити. І наостанок промовить: «Все це було задля тебе! Тепер лише прийди і напийся того життя, яке Я віддаю за тебе!»

Чи зуміємо вимовити хоч слово? А знайти виправдання собі?

Якою ж великою повинна бути наша радість через воскресіння Господнє! Бо там, на хресті, мав бути кожен з нас! Цікаво, якщо б Ісус запитав нас про те, як ми користаємо з дару життя, чи спромоглися б ми розповісти про  повсякдення і захланність щодо споживання їжі, усі сварки, помсти, брехні і заздрощі? Ми марнуємо неоціненний скарб і навіть не відчуваємо сорому! З головою занурюємось у вир проблем, справ і бажань, та забуваємо, що найважливіший обов’язок - бути дитиною Божою. Господь так радіє за наші успіхи та перемоги, але й щиро співпереживає у терпіннях. І навіть якщо ми почуваємося самотніми, Він все одно поруч.

Господь колись все-таки прийде і очистить одяг нашої душі! Бог прийде і змінить нас для того, щоб ми стали новими, кращими та сильнішими! Бо іншого шляху очиститись і вирости нема. Йти за Христом не завжди легко! Апостоли хотіли пити з чаші, з якої пив Ісус, і не знали, що їх чекають не лаврові вінки, а переслідування та мученицька смерть.

Нас чекає неймовірно добра і всещедра рука Того, хто Воскрес. Треба лише  трошки потерпіти і радість зустрічі буде незбагненною!

Автор – Марічка Тракало



Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up