History

2013-03-22 13:25

“Станьмо апостолами тієї вірности Хрис­тові, яку ви торжественно прирекли! 
Почуття того піднесеного духа, тієї духової вартости й рішучої волі в будучому житті бути вірним Христові — передайте ін­шим...”
митр. Андрей Шептицький, 1933 р.


Митрополит Андрей Шептицький«Українська  Молодь  - Христові» - молодіжна  християнська  організація, яка покликана вести молодіжний Христовий апостолят в умовах незалежної  України. Історія організації своїми коріннями сягає далекого 1933 р.  Саме в той період, коли політичне і церковне життя на території України набувало нового розвитку, відновлюючись після Першої Світової війни, на церковній арені з’являється неординарна постать, великий церковний діяч – Митрополит Андрей Шептицький, який розпочав створення молодіжних християнських організацій.

За часів свого перебування на митрополичому престолі Галицької митрополії (1901–1944рр.), він доклав чимало зусиль для розбудови Церкви та церковних інституцій. Коротко характеризуючи діяльність Митрополита Андрея, варто зазначити, що Митрополит понад усе  прагнув незалежності для свого народу, хоч ніколи не приналежав до партій. Наполягав на тому, щоб вірні та духовенство уникали будь-якої політичної приналежності, а покладались лише на Бога. Андрей Шептицький публічно виступав проти терору і крайніх націоналістичних поглядів, які часто демонстрували члени ОУН. Розширював він свою церковну діяльність, завдяки йому постала у Львові Богословська Академія, яку очолив Йосиф Сліпий в майбутньому його наступник  на митрополичому престолі. Ще одним кроком у діяльності Андрея Шептицького було заснування перших релігійних християнських організації, які не були партіями, а базувались на християнській основі.  В цей час Митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні до українського народу,  закликав створити осередок Українського Католицького Союзу в українському суспільстві, який вже існував у діаспорі ще з 1925 р. Паралельно з Католицьким Союзом розпочала свою діяльність організація започаткована Папою Пієм ХІ Католицька Акція. Свою діяльність на теренах Галицької Митрополії вона розпочала 3 січня 1931 р. До певної міри це стає передвісником свята «Українська молодь – Христові». Ідеєю свята  захопився Митрополит Андрей ще у 1932 р. на одній із конференцій Марійських Дружин. І, коли Папа Пій ХІ проголосив 1933 р. Святим Роком, відповідно організаторами свята «Українська молодь – Христові», було обрано цей рік для його проведення. В тому часі Генеральний Інститут КА звернувся до вірних із пропозицією, щоб провести у Львові свято молоді під закликом «Українська молодь – Христові», наголосивши на тому, що це буде достойна відповідь тим релігійним і національним ворогам, які докладають чимало зусиль, щоб заволодіти душею молоді. Свято мало відбутись 6-7 травня 1933 р. у м. Львові, йшлося про організаційні питання на місцевому рівні, а також про вишкіл молоді.  В переддень великого свята, Митрополит Андрей Шептицький звернувся до української молоді зі своїм пастирським посланням, в якому привітав учасників свята, закликав до вірності Христові та наголосив на тому, щоб цей день залишався пам’ятним впродовж цілого життя.

«Нинішній день хай буде для Вас пам’яткою на ціле життя. Хай буде початком кращого, вищого, більш християнського, більше  Божого життя! Хай буде початком нового святого життя!»  +Андрей, Митрополит 1933 р. Б.

Офіційне відкриття відбулось саме в переддень свята, 6 травня, молебнем, який відслужив при співучасті з численним духовенством та молоддю, Микита Будка. А вже в неділю, 7 травня, вранці о 7.30, відбулась Урочиста Архиєрейська Літургія, яку відслужили владики Іван Бучко та Микита Будка за участю протоігумена ЧСВВ, о. Степана Решетила, іншого численного духовенства та вірних. В часі Літургії, Кир Іван Бучко виголосив проповідь, в якій наголосив на події святкування Ювілейного Року, а також на цій важливій події, яка відбулась всередині УГКЦ. Він закликав молодь зложити «у стіп Царя царів на Його услуги всі свої найкращі наміри, свою молодечу охоту і запал», щоб молоді люди показали, що вони «гідні діти батьків, які впродовж тисячолітньої нашої історії оборонювали християнську віру перед навалою поганців.»



«Тому за Благословенням Святішого Отця піднесімо руки до гори і зложім Христові присягу досмертної вірності,любови і прив’язання до Його Святого Євангеліє і Заповітів!»

«Христе Спасителю! У 1900-ліття Твоєї смерти і Воскресення прирікаємо Тобі досмертну вірність. Так нам Христе допоможи»!». Непроглядне море піднесених вгору рук, могутній голос багатотисячної маси людей, що повторювали за Владикою Іваном слова присяги, створювали відчуття хвилини, яку переживається раз у житті. Св. Причастя , яке слідувало після переведення акту присяги, як подала преса, прийняло приблизно 20 000 прочан. Прищащало близько 30 священиків.


Свято УМХ пройшло в досить величний спосіб, наскільки великою силою є об’єднана воля народу. З цього періоду, а саме, зі свята УМХ, почалась нова вітка в історії розвитку мирянського руху на теренах Галицької провінції. Починаючи з 1959 року, подібні з’їзди молоді під гаслом «Українська молодь – Христові» відбувались вже виключно в діаспорі. Проте, вони не набували такого великого масштабу, як у Львові у 1933 р. Першим місцем у діаспорі, де відбувся подібний з’їзд, стало м. Інсбрук, що в Австрії. Загалом історія налічує 23 з’їзди і святкування, які були пов’язані зі Святом УМХ 1933р. Коли УГКЦ вийшла з підпілля, одночасно з нею відродився і мирянський  рух. Приводом для відродження, став черговий з’їзд «Українська Молодь – Христові» 8 вересня 1990 року у м. Львові, що проходив в рамках «Тижня Християнської Культури»  під гаслом «Шукаю Христа». 



Участь у ньому взяло близько сорока тисяч молоді. Свято  розпочалось  процесійною  ходою  від  Собору  Св.  Юра  до  стадіону  «Дружба»  (зараз  «Україна»).  Благословив  тоді  цей похід  Митрополит  Володимир  Стернюк.



 І відтак  зачитавши  вітання  від  Папи  Івана  Павла  ІІ.  Збоку  державної  влади,  слова  вітання  виголосив В’ячеслав Чорновіл.



Відкриття свята, як і 57 років тому починалось з  молебеня до Богородиці. Відслужив митрополит       Стернюк з  численним  духовенством   та   вірними.   Опісля   відбулась   певна   євангелізаційна програма   під  проводом  о. А. Чировського.  З’їзд  тривав  до  9  вересня. «Хресним  батьком»  мирянського  молодіжного  руху  та  одного  із  ініціаторів  з’їзду  молоді  1990  року,  вважають владику Бориса Ґудзяка, який словом і ділом намагався, і продовжує долучатись до  того,  щоб  молодь  стала  на  правильний  шлях  життя  і  була  свідомою  свого  життєвого  вибору. Як наслідок, 17 вересня 1990 року у Львові  було  утворено  першу  молодіжну  християнську  організацію  «Українська  Молодь  - Христові» та   затверджено   її   статут.  В   такий   спосіб  розпочинається відлік історії УМХ, але вже як організаційної структури.  Кожних наступних три роки організація проводить з’їзди УМХ.

Борис Гудзяк

Наступним,  став  з’їзд  2-3  липня  1993  року.  Він  був присвячений 60-річному ювілею Свята «Українська Молодь - Христові», який відбувся  далекого 1933 року і проходив під гаслом «Блаженні ті, що не бачили й увірували» Запам’ятався  цей  з’їзд  також  присутністю  офіційного  представника  Риму,  Кардинала Бернардина.  Одним  із  завдань  на  цьому  з’їзді,  було  залучення  інших  конфесій  до  творення   екуменічного   діалогу,   оскільки   УГКЦ   недавно   вийшла   із   підпілля,   то  потрібно було відновлювати стосунки з іншими Церквами та церковними спільнотами.  На  цьому  з’їзді  була  організована  досить  велика  культурна  програма  для  молоді. 

Наступним, третім з’їздом УМХ, став з’їзд 1996 р., який був присвячений 400-літтю Берестейської та 350-літтю Ужгородської Уній. На цьому з’їзді, який ще й до того був характерним міжнародністю, були зорганізовані різноманітні наукові конференції, круглі столи, учасники яких мали на меті виявити та окреслити певне коло проблем та представити їх під загальною назвою «Молодь-Церква-Держава». 

П. Теодор Ґудзяк:
– Хотілося б, аби утвердилась традиція молодіжних християнських свят. Ця традиція, на мій погляд, необхідна Україні як Цивілізованій Європейській державі з 1000-літньою християнською спадщиною. Звичайно, хочу, щоб якнайбільше молодих людей отримало духовне піднесення, або, принаймні, глянули по-іншому на своє життя й бажали бути ближче до Христа.

П. Олеся Кука:
– Багато людей буває у нас. Намагаємось дарувати їм усмішку. Господь допоможе, і ми гарно відбудемо наш з’їзд.


Черговий з’їзд УМХ відбувся 3-11травня 2003 р.
Це святкування проходило з нагоди 70-річчя від першого здвигу молоді 1933 р. під гаслом «Українська молодь – Христові». Мета з’їзду – активізувати сучасну молодь всередині Церкви та допомогти запалити в серцях молодих людей іскорку Божої любові.

Церква намагається виправити проблемну ситуацію у сфері виховання молоді та вберегти молодь від небезпек сучасного світу, сформувати християнську свідомість.

Можна було б виокремити три основні періоди в історії розвитку УМХ, згідно яких відбувалось формування всіх цих напрямків діяльності.

Першим етапом діяльності організації стали 1990-1993 рр. Саме в цей період постала організація УМХ і основним та першочерговим завданням була допомога Українській Греко-Католицькій Церкві у відновленні її церковних структур. Оскільки Церква тільки-но вийшла з підпілля, було необхідно відновити її діяльність. Тому члени УМХ акцентували на тому, що «відроджується Христова Церква в Україні, а ми – Її діти». Другим етапом діяльності організації були 1994-1999 рр., найбільша увага – для міжцерковних відносин або т. з. «екуменізмові знизу». На цьому етапі акцентувалось на зближенні та співпраці молоді різних конфесій і церковних громад. Всі з’їзди УМХ в цей період були присвячені ідеї екуменічного єднання християн, слідуючи словам Христа «щоб усі були одно» (Ів. 17,21). Третій етап діяльності УМХ припадає на період 2000-2004 рр. Метою діяльності даного етапу було зосередження сил на вирішення соціальних проблем, а також активізація громадської та мирянської молоді на основі найголовніших методичних розробок, соціальних програм Церкви та держави. Сама ж діяльність організації «Українська молодь – Христові», безпосередньо, регулюється статутом, який, за першооснову, було прийнято 17 вересня 1990 р. Перш, ніж його прийняти, члени організації опрацювали чимало інших статутів. Це рішення було не остаточним, а лише тимчасовим, оскільки статут постійно доповнювався новими пунктами. А вже через 10 років, а саме – у 2000 р., Загальними Зборами громадської організації, було прийнято остаточний варіант статуту УМХ, який базується на документах ІІ Ватиканського Собору про апостолят мирян та стосується чинного законодавства України.



За будь-яких обставин УМХ прагне, щоб гасло «Українська молодь – Христові» було альфою і омегою всієї нашої діяльності!

Підготувала Христина Кутнів


Keywords: ...




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій





Arrow-up