Семінар-тренінг з публічного виступу: два дні навчання, інтерактиву та позитивних емоцій

2013-02-23 17:00

Будь лідером!
Іди вперед!
Перемагай зі змістом!
Об'єднуй поряд,
Всіх людей.
Будь справжнім оптимістом.

Навчились гарно говорити,

Цікаво й урочисто,


Бо нам у цьому допоміг,

На УМХ “Публічний виступ”!

Давно в осередку «Української молоді – Христові» не проводилось щось схоже! На два дні, 9-10 лютого в рамках семінару-тренінгу з публічного виступу ці стіни зібрали людей, зацікавлених у розвитку своїх лідерських та ораторських задатків. І те, що організаторам вдалось на два дні просто намертво прикувати увагу гостей, і те, що більшість цих гостей не «умхівці», – таки вагомий показник того, що захід вдався.

Можна, звісно, зробити закид організаторам за деякі речі. Наприклад, те, що імена лекторів до останнього тримали у таємниці – як і тематику та характер занять. Тому, можливо, когось і розчарувало те, що замість поважних лекторів і серйозних занять (а що ще асоціюється в людей зі словом «семінар»?) більшу частину програми становили ігри та інтерактивні заняття. «Я що, прийшов сюди курячі яйця скотчем обклеювати?» – з випадково підслуханого. Бо заняття таки дивували оригінальністю. Зголосившись на одне як добровольці, ми відразу отримали листочки із написами, кожен свій. «Падає багато думок, забуваючи про порядок» – такий доволі дивний текст трапився мені. Завдання від організаторів – це показати. Часу на роздуми не було… на щастя! Бо і так всі на диво швидко увійшли в курс справи, коли виявилось, що потрібно всього лиш розіграти сценку перед іншими учасниками. Картина вийшла цікава – хтось постійно твердив одне і те ж, хтось явно кудись квапився, а ще когось постійно тягнуло на балачки про погоду і літній відпочинок на морі. Але глядачі-спостерігачі швидко розкусили, «хто є хто» – увійти в роль всім вдалось прекрасно.

Або вже згадувана на початку гра. Суть – дві команди отримують завдання обклеїти яйце трубочками для соку так, щоб воно вціліло, впавши з висоти у два метри. Дивно, так? Але саме у таких, хай навіть дивних і нестандартних ситуаціях, в яких важлива швидка колективна співпраця, прекрасно проявляються різні життєві ситуації і відкривається суть людини: хто лідер, хто генерує ідеї, а хто просто торохтить язиком і всім заважає. Обидві команди виявились достатньо згуртованими і дружніми. Хоча в результаті жодне із яєць не вціліло.

Про ігри і руханки можна говорити довго – мабуть, саме те, що найбільше запам’яталось учасникам. Але стоп – у читача неодмінно складеться враження, що, розваг і спілкування, у програмі більше нічого не було. А от і не так! Перший день семінару був присвячений насамперед лідерству і ролям у колективі – власним досвідом у цих питаннях поділились ведучі-організатори Мар’ян Боднар та Мар’ян Цибрівський, Орест Гевак, працівник Пенсійного фонду, у минулому – екс-голова молодіжної християнської організації «Марійська дружина молоді» із багатим досвідом участі у різних спільнотах, екс-голова УМХ Олена Гадзало. Гості радо поділились із присутніми своїм досвідом – про ситуації в колективі, про різні типи людей і як з ними знаходити спільну мову, про те, як організувати колектив. Мабуть, якраз «родзинкою» і стала така безпоседність, щирість, відсутність зайвого академізму і теоретики.

А на завершення дня учасники у двох групах спробували скласти власні проекти і представити їх перед усіма. Це вже була нагода спробувати себе у виступі перед іншими – як розповісти про свій проект, як зацікавити та привабити до себе слухачів.

День другий – вже більше присвячений публічному виступу. Після Літургії та ранкової розминки настала «театральна година». Актор театру Лесі Українки Павло Довгань-Левицький розповів про тонкощі акторського мистецтва. Як висловлюватись, як послуговуватись мовою тіла, як позбутись затисненостей та скутості – тут учасники радо долучились до розминок і вправ. «Ще жоден актор не став актором, відвідуючи тренінги», – каже Павло. Але схоже, гості не на жарт зацікавились цим мистецтвом, бо активно розпитували його про особливості здобуття цього фаху, вимоги, можливості і перспективи.

Справжній фурором стала лекція-виступ брата Ігоря Яким’яка, екс-ведучого «Львівської Хвилі». Учасникам було надзвичайно дізнатись і розпитати про те, як же почувається людина «по той бік радіоефіру», чи важко вести власну радіопередачу, особливо коли не бачиш і не контактуєш напряму зі слухачем. Говорили і про історію передачі «Духовна мандрівка», і про особливості роботи на радіо, і про колектив. І так було важко впильнувати за тривалістю лекцій – а тут всі присутні просто втратили лік часу.

Ну і «на закуску» всього дійства – виступ кожного учасника з власною промовою. Оскільки готувалося все спонтанно, без репетицій і детального продумування теми (на написання тексту трихвилинної промови було відведено орієнтовно 15 хвилин), до всіх можливих промахів глядачі поставились досить лояльно. Але дводенний тренінг таки дав результат: гості помітно стали розкутішими, втратили страх перед іншими. Виступи таки вдались на славу, а всі гості щиро і без образ вказали один одному на недоліки і недогляди. Тож подяки, які отримав кожен учасник тренінгу, стали лише доповненням тих бурхливих емоцій, які переповнювали присутніх.

А ми вже чекаємо на наступні заходи! Залишайтесь з нами))

Епіграф до тексту: Тарас Лісняк







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up