Українські діти

2013-06-13 22:43

Часто і повсюдно наштовхуючись на твердження “Діти – наше майбутнє”, переконуюсь, що за словами – слова і плачевні наслідки, поговорили-побалакали, та й розійшлися. Люди наче завчили фразу (бо вона проста і легко запам’ятовується) і користуються нею у всіх можливих випадках. Сумно і боляче. А ще печальніше спостерігати за святкуванням Міжнародного дня дітей, бо на державному рівні окрім офіційних промов і голосних запевнень  - більш нічого. Держава – не мати, а влада – не мачуха, але захищеність дітей, їхній добробут і щасливе, реалізоване життя – у руках керманичів держави. 

Ось наведу декілька статистичних даних, що, сподіваюсь, змінять обличчя байдужості. 60,4% українців вважають, що права дітей в Україні не захищені. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна. Зокрема, близько третини (35,6%) опитаних вибрали відповідь "скоріше ні", близько чверті (24,8%) - "точно ні". При цьому кожен третій респондент (36,7%) вважає, що права дітей у країні захищені. З них відповіді "скоріше так" віддали перевагу 28,3%, "точно так" - 8,4% опитаних. Важко відповісти на це запитання - 2,9% громадян України.

Крім того, згідно з дослідженням, більше половини українців (53,7%) вважають, що насамперед суспільство і держава повинні звернути увагу на проблему алкоголізму і наркоманії серед дітей і підлітків. Майже половина опитаних (48,2%) вважає, що першочерговою у суспільстві є проблема безпритульних дітей. Кількість безпритульних дітей, віком від 10 до 19 років, в Україні становить близько 150-160 тисяч, тоді як офіційна статистика повідомляє про 12 тисяч. Такі приблизні підрахунки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.

Далі в переліку проблем, що потребують уваги з боку суспільства і держави, йдуть: дитяча і підліткова злочинність (44,6%); низький рівень життя українських сімей, що мають дітей (43,9%); проблеми організації дитячого дозвілля (43,8%); проблеми якості виховання дітей у дошкільних і шкільних установах (30,1%); насильство щодо дітей у сім`ях (28,8%); усиновлення українських дітей іноземними громадянами (19,2%); проблема поганих умов життя дітей в спеціалізованих дитячих установах (17,2%); егоїстичність українського суспільства, небажання громадян народжувати дітей і виховувати їх (15,6%). Відповідь «інше» на це запитання дали 5,2% респондентів, а 3,2% - важко відповісти на це запитання.

Крім того, за даними дослідження, кожен другий громадянин України (50,8%) висловив думку, що найважливіше дати дітям гарну освіту. Близько третини опитаних вважають, що важливо виховати дітей чесними і добрими (38,6%), залучити їх до здорового способу життя (36,7%). Близько чверті респондентів вважають важливим виховання у дітей мужності, стійкості, уміння постояти за себе (23,8%). Далі йдуть: навчання професії, яка «завжди дає шматок хліба» (22,8%); виховання самодисципліни, працьовитості, організованості (18,6%); розвиток розумових здібностей (16,4%); виховання уміння пристосовуватися до обставин (11,5%); розвиток ділових здібностей (10,8%); залучення до демократичних цінностей (6,2%); виховання терпимості (5,7%); виховання щирої віри в Бога (4,8%). Відповіді «інше» віддали перевагу 6,2% респондентів, а 4,7% - важко відповісти на це запитання. 

До переліку проблем, які не стали предметом опитування, але вимагають негайної суспільної реакції, проблема абортів і їх наслідки. Термін “аборт” походить від лат. слова “aborior”, що означає “вмерти перед народженням”. Проблема полягає в тому, що аборт – це не кінець, а, навпаки, початок нових важких проблем, бо ж умертвляють не лише дитя, але й сама жінка зазнає тілесних і психічних ушкоджень. Як зазначає МОЗ, за останні десять років кількість абортів в Україні зменшилась у шість разів. Якщо в 90-х роках цим методом намагались регулювати кількість дітей в сім'ї близько 1 млн. жінок, то у 2011 р. було здійснено 156 193 аборти. На тлі стабільної тенденції до зменшення кількості абортів відбуваються позитивні зміни у зменшенні кількості також позалікарняних абортів, що свідчить про наявну доступність до цієї послуги в закладах охорони здоров'я.

Окрім того, як свідчать статистичні данні, динаміка частоти реєстрації абортів та пологів в Україні носить позитивний характер – на фоні зниження частоти абортів у жінок репродуктивного віку, частота пологів має стійку тенденцію до зростання. Починаючи з 2001 року частота пологів стала перевищувати частоту абортів, в 2011 році кількість пологів становила 492 218, кількість абортів – 156 193, з них небажана вагітність (аборти легальні за бажанням жінки, кримінальні) – 101 212.

2 червня ЛМГО "Українська молодь - Христові" (УМХ), Товариство українських студентів-католиків "Обнова", ГО "Рух за життя" та Громадська організація "Територія Правди" вкотре організували мистецько-просвітницьку акцію "Захистімо дітей!", метою якої було привернути увагу до проблем материнства і батьківства, сімейних цінностей та ставлення до дару життя загалом. У програмі заходу молоді умхівці показали виставу “Дитина без імені” – роздуми, вагання, необдумані вчинки і проблеми аборту, увесь діапазон емоційно-смислового нашарування, межі духовності і моральності, жаль і каяття, усвідомлення і непоправність. Ще раз нагадаю, що рішення про відзначення Міжнародного дня дітей було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, у Женеві. За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Фестивалю човнів-драконів, дата якого якраз припала на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. 

Після Другої світової війни, коли проблеми збереження здоров'я і благополуччя дітей були як ніколи актуальні, в 1949 році в Парижі відбувся конгрес жінок , на якому прозвучала клятва про безустанно боротьбі за забезпечення міцного миру як єдиної гарантії щастя дітей. Через рік, у 1950 році 1 червня був проведений перший Міжнародний день захисту дітей, після чого це свято проводиться щорічно.

В Україні цей день відзначають з 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте не завжди деклароване стає реальним.

Автор: Оксана Андрійчук

Джерела: 
http://volianarodu.org.ua/uk/Gromadyanske-suspilstvo/Dity-v-Ukrajini-nezachyscheni; 
http://tyzhden.ua/News/36520;
http://www.noabort.te.ua/statti/147-mizhnarodnyi-den-zakhystu-ditei.html;
http://zik.ua/ua/news



Ключові слова: діти | репортаж | акція | вистава




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Arrow-up