Як вилетіти в космос і чи буде колись життя на Марсі: бесіда-лекція Андрія Сивака

2013-07-12 18:00

Розслабляйтесь, налаштовуйтесь і… готуйтесь згадати дитинство. А коли ж іще ми так цікавились космосом і всім, що знаходиться за межами нашої планети? Чомусь з віком людей все більше затягують земні побутові справи, які заважають підняти очі до зірок і дати волю дитячій цікавості. Повернути цю допитливість і відкрити для себе цікавий і дивовижний всесвіт допоміг слухачам відкрити Андрій Сивак у своїй лекції «Всесвіт навколо тебе».


Якось так повелось, що живемо ми в нашому світі, на цій планеті і нечасто вдивляємося в небо, а тим паче ще рідше задумуємось а що ж там? Що ж насправді знаходиться і відбувається поза межеми нашої планети? На такі питання у нас зазвичай бракне часу. А дарма! Світ, у якому ми знаходимося лише маленька частина великого, нескінченного Всесвіту.


Цікаво, що лише століття тому людям вдалось вирватись і піднятись вище рівня хмар.


Наразі відкладемо вбік теоретику, гори фактів і чисел. (До найголовнішого з цього всього ми ще неодмінно повернемось.) І поговоримо про речі, набагато актуальніші і цікавіші.

Квиток на Марс. В один бік

Скажіть, але тільки чесно: ви ніколи не мріяли полетіти в космос? Ой, ну не кажіть. Всі хотіли! Причому ті, хто ще застав часи Радянського союзу, у дитинстві вірили, що і їм самим колись вдасться полетіти досліджувати планети і зірки. От для дітей «постсовка» розповіді про польоти в космос – не більш ніж казочка на ніч. Як каже Андрій Сивак, навіть на найближчий до нас Місяць люди востаннє літали у 1975 році. А тепер, як не парадоксально, у час неймовірного технологічного поступу у космос ніхто не літає.


Чи літає?


Здивуєтесь, але польоти у космос є і в наш час. Жодної конфіденційності і державних таємниць. Приватний (!) проект, про який піде мова – відкритий для всіх охочих!


Не вірите. Тоді нате вам лінк. А активним користувачам соцмереж – ще один лінк.


Мова йде про проект Mars One, який запустив нідерландський підприємець і вчений-дослідник Бас Лансдорп. Проект стартував ще у 2011 році, а вже цього року оголошено відбір добровольців, готових у рамках дослідження вирушити у космос. Суть проста: заходьте на сайт і реєструйтесь для відбору! Хоча вимоги до добровольців немаленькі: цілий перелік рис характеру, а ще вікові обмеження – щонайменше 18 років. А от національність, політичні переконання, навіть недостатнє знання англійської на заваді не стануть.


Але, як завжди, є кілька АЛЕ. Перше – будьте готові, що… назад на Землю добровольці вже не повернуться. Так, їх залишать «обживати» Марс. Так що, якби ваші друзі «скинулись» вам на квиточок, то невідомо – радіти тут чи плакати, і головне питання – за що ж вас так хочуть позбутись :)


«Навіщо ж це все організовується?» – спитаєте. У планах організаторів – зняти реаліті-шоу про життя перших людей на Марсі. На найближчих десять років заплановане проектування і побудова необхідного обладнання, запуск роботів, які шукатимуть найпридатніше для життя місце, доставка на Марс всього необхідного. А от уже 2022 року, за планом, на Марс відправлять перших чотирьох людей. І через десять років ми зможемо спостерігати за ними на наших блакитних екранах. Що ж, чекаємо-чекаємо, чекаємо!

Транспортне питання

Інші проблеми – до Марса, і взагалі до космосу ще потрібно долетіти. Космічні польоти не просто так тягнуть на захмарну суму! (До слова, вартість проекту Mars One – 6 мільярдів американських доларів). Як каже Андрій Сивак, з вартості польоту в космос вартість побудови і заправки ракети становить всього лиш 3%. Але вже сама побудова ракети – справа дорога і затратна.


Створенням і запуском ракет займається приватна компанія SpaceX (Space Exploration Technologies Corporation), яка випускає ракети Falcon. Її засновник, Елон Маск, який свого часу брав участь у розробці системи онлайн-оплати PayPal, керується життєвим кредо: «Краще померти на Марсі, ніж ні разу туди не полетіти». А ціль його компанії – зробити космічні польоти доступними для кожного.


Наразі пріоритетними є одноразові ракети, які можна залишити у космосі. Адже найважчим завданням ракети є подолати атмосферу і вирватись зі сфери земного тяжіння. До речі, саме тому не була реалізована ідея будівництва на Місяці: доставка кожного кілограму будматеріалів обійдеться в доволі величенький бюджет.


Якщо мова зайшла за космічні мандри – доведеться розвіяти ще один популярний міф. Річ у тім, що в ракети… нема водія! Те, що у більшості фільмів у жанрі фантастики ви побачите капітана космічного корабля за кермом – не більше, ніж вигадка сценаристів. Перед запуском ракети вчені детально прораховують рух кожної планети, сили гравітації і складають і програмують детальну траекторію, за якою летітиме судно. І його рух відбувається автоматично, за попередньо внесеною програмою.

Чи буде життя на Марсі?

Звісно, як ви здогадуєтсь, умови на іншій планеті точно не будуть такими, як на Землі. Говоримо поки що про Марс, хоча можна розглянути і кожну планету нашої Сонячної системи, і кожен її супутник. Що побачать і з чим зіткнуться люди, які прибудуть на Марс?


Про те, що небо на Марсі «не такого» кольору – знаємо. Але це не єдина і далеко не головна відмінність умов від наших. Згадауте шкільні заняття з астрономії: у скільки разів Марс менший від Землі? Хоча важливо не це – від розмірів планети залежить і сила її гравітації. Наприклад, на найбільшому у Сонячній системі Юпітері сила тяжіння вмить би розчавила людину. На Марсі навпаки – як розповідає Андрій, гравітація тут втричі слабша. Іншими словами, на Марсі ви би важили… тричі менше, ніж важите на Землі!


Негативні наслідки тут недалеко: після року перебування на Марсі людина вже не зможе повернутись у попередні умови. Адже такі умови спричиняють вимивання кальцію і ослаблення м’язів. Адже людський організм звикає і пристосовується до умов, у яких перебуває.


«Тепличними» ці умови не назвеш аж ніяк. У Марсу дуже розріджена атмосфера, через що і призмелення туди стає дуже складним – саме через те, що немає опору атмосфери. Зрозуміло, що і жити тут можна лише у спеціальних масках. А ще через відсутність атмосфери немає природного захисту від радіації. Андрій каже, що це дуже позначається на людському ДНК. Тож цікаво, ким через кілька десятиліть чи століть стануть люди, які вирушать туди зараз?

Звісно, було обговорено ще безліч цікавих тем: про те, що знаходиться поза нашою галактикою; про зірки і чорні діри; про телескоп Хаббла і адронний колайдер. Андрій обіцяє, що це далеко не остання зустріч на ці теми. Тож залишайтесь із нами – аби разом пізнавати глибини недослідженого! :)

Автори - Христина Янчинська, Катерина Судин







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up