Спільнота, яка творить мене.

2013-07-22 01:49

Спільнота — це група людей, які відчувають достатньо спільного між собою,
незалежно від причин, і ставлять перед собою спільні прагнення і цілі.


Ви, можливо, і самі належите до певної спільноти – формальної чи неформальної. Але от чи задумувалися ви всерйоз над питанням: для чого існують спільноти і чим спільнота є для людини?

 

Для мене особисто спільнота громадської ЛМГО «Українська молодь – Христові» стала другою родиною. Хоча «поріднились» ми далеко не відразу… Насправді з цією організацією доля зводила мене тричі.

 

Вперше це сталось у далекому 1996 році. Тоді на стадіоні СКА пройшов з’їзд УМХ, і мені вдалося на ньому побувати (на той час я була учасником Студентського братства «Львівської політехніки»).

 

Вдруге – у 2007 році. Десь наприкінці літа я почала відвідувати бардівські вечори, які проходили у приміщенні спільноти на вулиці Пекарській, 13. А вже у 2008 році, під час серпневої Прощі до Унева я ближче познайомилася зі спільнотою та її учасниками. Опісля – маленьке затишшя…

 

І, нарешті, втретє – наприкінці лютого чи на початку березня 2011 року. Це були духовні бесіди, на які мене запросили. І тепер я вже залишилася в організації. Там і почалося для мене інше, цікаве життя. Я перегорнула чергову сторінку.

 

16 жовтня 2011 р.Б. Храм Архистратига Михаїла, Свята Літургія. Це був особливий день. Цього дня 23 молодих людей прийняли присягу на вірність Церкві, людям та Україні, і стали дійсними членами спільноти ЛМГО «Українська молодь – Христові». Серед них була і я. Відчуття неймовірні – словами тяжко передати. Душа тріпоче, серце калатає і ось-ось вискочить. І в душі відбувається щось незвичайне, містичне, непояснюване. Вирує повний «букет» незнайомих, незвичних відчуттів, незвіданих раніше. Таке враження, що переживаєш щось нове для себе. І на очах виступають сльози – сльози радості.

 

Ось ця мить настала. Тепер гордо можу назватися членкинею потужної спільноти, яку в далекому 1933 році створив Митрополит Андрей Шептицький. Ви розумієте – це велика відповідальність. Починаєш переживати кожен крок, обдумувати кожну дію, не хочеш помилитися чи нашкодити.

 

У 2011-2012 роках мене було обрано до складу керівницва організації – Управи. Тут я займалася документацією, була секретарем.

 

В організації я знайшла нових друзів, нові знайомства. Відкрила і пізнала, та й досі продовжую пізнавати багато нового. Дуже доклались до мого духовного збагачення постійні заходи – молитва на вервиці та читання Святого Письма, духовні бесіди. І досі на них відкриваю для себе нові й нові речі, духовно збагачуюсь. Під час читань Святого Письма – намагаюсь із допомогою духовної особи та інших учасників зрозуміти, про що в цьому чи іншому уривку до мене промовляє Бог. Що Він хоче сказати чи підказати мені, своїй Дитині.

 

Окрім духовності, у спільноті можна реалізувати себе в інших речах. Наприклад, у театральній сфері: як учасник вертепу, інших тематичних та спонтанних заходів, які організовує «Українська молодь – Христові». Спробуйте взяти участь у театральній постановці!

 

Можна спробувати себе і в написанні статей чи репортажів, відточити майстерність при створенні фоторепортажів. У цьому секторі я залишилась і до сьогодні – як один з учасників інформаційного відділу, а в 2011-2012 роках – як одна з його керівників. Створення статей, анонсів, репортажів, причому робота не лише із сайтом спільноти, а й із сайтами-«друзями», а ще робота над друкованими матеріалами – це стало невід’ємною частиною моєї роботи у лоні організації. Скажу: це цікава сфера діяльності. Ти можеш зробити свій малесенький внесок, щоб люди дізнались про твою спільноту. Навіть якщо доводиться робити цю роботу серед ночі. Це не лякає, бо відчуваєш свою відповідальність за те, аби вже зранку люди могли прочитати новий матеріал, були в курсі того, що відбуватиметься в організації. Рука завше має бути на пульсі часу. Не раз (скажу по-секрету :)) хотілось би 25-ту годину в добу або восьмий день до тижня :)

 

Можливо, вам ближча до душі благодійність? Тоді вам у харитативний відділ! Щонеділі члени спільноти відвідують інтернат «Мрія». Не уявляєте, яке це чудове відчуття – бачити щасливі очі, розпростерті руки діток-сиріт, які біжать тобі назустріч. Біля них і сам почуваєшся дитиною! А цього іноді так бракує цього у щоденному дорослому житті…

 

Можна спробувати і в господарській діяльності: допомогти у прибиранні або ж навіть у дрібному ремонті (до чого душа лежить :)). Незабутні враження та спогади: шпатель, валик, драбина, лопати, пилюка, бруд… :) А після цього – милуєшся чистотою і красою! І душа починає радіти від споглядання плодів власної роботи. Звісно ж, додатковій парі роботящих рук тут завжди раді.

 

Було і буває різне за весь період часу, відколи я є у спільноті «Української молоді – Христові». Зрештою, як і в кожній звичайній сім’ї чи родині. Молодечий запал, різноманітні поїздки, спільна праця, обговорення, перегляди фільмів – весь цей позитив перекриває різні дрібні неприємності, допомагає легше долати трудноші.

 

Завдячую Богу, що завів мене сюди. В цю чудесну спільноту, де можу духовно збагатитися, на повну відірватися, відпочити та поспілкуватися з друзями. Поїхати в гори чи у табір, після яких також залишається море всіляких спогадів. Вкласти свою маленьку частку у творення великої спільноти. Тут відчуваєш дружнє плече, порозуміння. В цій спільноті ти можеш бути собою. Не треба масок і чужих ролей.

 

І наостанок скажу: жодної хвилини я не шкодувала за час, витрачений і присвячений спільноті.

 

Гасло спільноти: «Тут знайдеш себе! Тут знайдеш Христа! Тут знайдеш себе у Христі!»

 

Знаєте – це й справді так. Тут починаєш пізнавати себе, відкриваєш потаємні двері своєї душі, серця.

 

Тож приходьте! Приводьте з собою друзів! Не сумнівайтесь – вас радо зустрінуть. Не пошкодуєте! А про всяк випадок нагадаємо: спільнота ЛМГО «Українська молодь – Христові» знаходиться по вулиці Пекарській, 13. Приходьте в гості на чайок :)

 

п.с. А що для тебе означає спільнота, у якій ти перебуваєш? Діліться думками і спогадами у коментарях під статею. Або ж надсилайте свої роздуми на адресу umhirusias@gmail.com. І цілком можливо, їх незабаром читатимуть усі наші відвідувачі нашого сайту - http://umh.org.ua/ua !

 

 

Автор – Іра Сулик







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up