«А щоб були ви здорові, як Йорданська вода!..».

2014-01-18 21:18

І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, 
що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. 
І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів:
 Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, 
це Той, Хто хреститиме Духом Святим.  

І я бачив, і свідчив, що Він Божий Син!

(Ів. 1:32-34)


Хрещення Господнє — велике свято різдвяно-новорічного циклу. Християни східного обряду  відзначають його 19 січня. Народні назви — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа у річці Йордан.

Щодо традицій цього свята. 
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни. Вважалося, що ніби "там чорти сидять і можуть вчепитися". До Водохреща протягом усіх свят жінки не ходили по воду. Це мали робити лише чоловіки.

Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. Протягом цього дня віруючі люди постять. Сідають вечеряти, як і шостого січня, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви: кутю, смажену рибу, вареники, квасолю, гречані млинці на олії, узвар.  Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, "щоб хліб родився".



Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду великою святістю. На Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей. Її бережуть увесь рік та лагідно називають "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Ще йорданською водою скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя та гарно велося в домі.

До сьогодні залишається загадкою, чому йорданська вода не псується. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду освячення.

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. Потім увесь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви.

Свяченою водою починається трапеза. Нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату та інші будівлі.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом. На берегах річок, струмків, озер напередодні Йордана з льоду вирубували великий хрест. Ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально. Нерідко обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Також було прийнято прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Цікаво виглядає і саме освячення води: священик читає молитви, благословить воду хрестом. Потім занурює його у воду при співі тропаря: "Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, об’явилось поклоніння Святій Тройці,  бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином,  і Дух у вигляді голубиному слова Його стверджував.  Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив (Тропар. Гол. 1). 

Незважаючи на морози, люди п’ють щойно освячену воду. Навіть купаються у річках, вірячи, що йорданська вода додасть їм сили та здоров’я. Раненько на Йордан дівчата наливають у миску крижану свячену воду. Кидають туди срібні монети, рум’янок, калину. Вмивають свої личка, щоб бути здоровими, як вода, та красними, як калина. Теж цього дня віншують: “А щоб були ви здорові, як Йорданська вода!..”.

У час Йордану співають щедрівки – "щедрують". Щедрувати ходять переважно дівчата, жінки.


Ось декілька народних прикмет, пов’язаних зі святом Водохреща:
Лапатий сніг – на врожай, ясний день – на посушливе літо, до неврожаю.
Удень іде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.
Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитиметься добре; якщо ж тільки на сході – добре вродить жито, на півдні – просо, на півночі – гречка.
Якщо ніч  зоряна – вродяться горіхи і ягоди.
Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
На Водохреща день теплий – буде хліб «темний».
Коли на Водохреща випав повний місяць – бути великій воді.


Свято Водохреща, за народним календарем, завершує свята Коляди. Опісля розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Це час веселощів і дозвілля, вечорниць, гостин і очікування весни.

Автор- Ірина Сулик

Використано джерела:

http://uk.wikipedia.org
http://www.sviato.in.ua/vodohreshcha_nar.php
http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/286-19-sichnia-vodokhreshcha
http://www.bazylianie.pl/?option=com_content&view=article&id=587
http://www.parafia.org.ua/biblioteka/bohosluzhbovi-knyzhky/chasoslov/tropari-j-kondaky-dvanadesytyh-svyat/







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up