Кардинал Йосип Сліпий - мученик за християнську віру та титан духу української нації

2014-02-16 13:51

Нікчемний той народ, який не вшановує пам'ять своїх героїв,

які боролись за волю і незалежність своєї держави
Кардинал Йосиф Сліпий 


Життя Блаженнішого Йосифа Сліпого можна поділити на чотири етапи: підготовка, пастирська діяльність в Україні, переслідування, несподіване звільнення та діяльність у діаспорі.

17 лютого 1892 р.Б. у с. Заздрість народився кардинал Йосип Сліпий (Роман Коберницький-Дичковський). Видатний український церковний і громадський діяч, Патріарх Української Греко-Католицької церкви, вчений і богослов.  Йому судилось стати людиною багатьох історичних, політичних, а також і культурних середовищ. Кожне з них по-своєму впливало на формування його світогляду та подальшу долю.


Закінчивши початкову школу і Тернопільську гімназію, Йосип Сліпий у 1911 році вступив  до Греко-католицької духовної семінарії у Львові.  У «Споминах» він із вдячністю згадує свого вчителя та попередника на митрополичому престолі Андрея Шептицького. Той сприяв справдженню двох його мрій – стати священиком і зануритись у світ науки.


З легкої руки Митрополита Шептицького, який помітив здібності молодого семінариста, Йосип Сліпий після другого курсу їде вчитися на студії до Інсбрукського університету (Австрія). Там він здобуває класичну на той час освіту та захищає дві наукові дисертації у галузі догматичного богослов’я. Потім - Рим та повернення до Галичини, де розпочинає наукову діяльність. Він вільно володів класичними мовами - грецькою та латинською, також сучасними - німецькою, польською, французькою, англійською. 


У 1917 р. приймає духовний сан.Та незважаючи на це, він  майже повністю занурюється у розвиток наукових та навчальних інституцій УГКЦ.


У 1926 р., після трьох років викладацької роботи, Шептицький призначив Сліпого на посаду ректора Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові. Окрім того, Йосип Сліпий був редактором та керівником багатьох релігійних видань, брав участь у наукових конференціях та з’їздах.


Події Другої світової війни внесли свої корективи у життєвий шлях Йосипа Сліпого. Митрополит Шептицький, що був прикутий протягом кількох років до інвалідного візка, отримав у Ватикані дозвіл на висвячення ректора Сліпого у єпископський сан із правом наступництва на митрополичому престолі.
 

Єпископська хіротонія відбулася 22 грудня 1939 р.Б. у приватній каплиці митрополичих палат за участю двох єпископів і незначної кількості найближчих соратників митрополита. І лише у 1942 році було офіційно повідомлено про те, що Йосиф Сліпий є наступником Митрополита Андрея Шептицького. Після смерті Митрополита А. Шептицького архієпископ Йосиф стає главою Української Греко-Католицької Церкви. 


У 1945 році разом з іншими єпископами УГКЦ, що перебували у Галичині, Йосиф Сліпий був
заарештований. Саме тоді і розпочалося 18-літнє поневіряння сталінськими таборами. Під час слідства, яке тривало понад рік, більшовики намагались схилити Сліпого до переходу на православ’я, та він відмовлявся. Митрополит згадує: "Мене водили на слідство день і ніч, так що я буквально падав з ніг і мене мусили підтримувати, ведучи до слідчого. При тому голодував, бо давали на день трошки юшки і 300 грамів хліба". Відомості про цей період  життя є передусім у особистих «Споминах» Йосипа Сліпого. Співв’язні та співкамерники згадували про нього як про людину, яка була готова іти до кінця за свою віру та переконання. 


Перед від’їздом до Рима 4 лютого 1963 року Сліпому вдалось таємно висвятити на єпископа священика Василя Величковського, в такий спосіб забезпечивши тяглість підпільних структур УГКЦ. 


40 років, з 1944 до 1984, Йосип Сліпий був провідником Української Греко-Католицької Церкви. Самобутність УГКЦ кардинал характеризував двома фундаментальними принципами: сопричастя з Єпископом Рима та вірність східнохристиянській візантійській традиції.


За життя Кардинал Йосип Сліпий відвідав всі поселення українців у світі. Також розбудовував Церкву та розвивав  богослов’я за межами  України. Завдяки подвижницькій роботі Йосипа Сліпого, у Римі побудовано Собор св. Софії, придбано та  відновлено парафіяльний храм Жировицької Матері Божої, засновано Український Католицький Університет св. Климента та монастир оо.Студитів у Кастель-Гондольфо біля Рима. Йосипу Сліпому вдалося налагодити видавничу роботу.


Помер Йосип Сліпий 7 вересня 1984 року у Римі. У 1992 р. мощі Патріарха перенесено до Львова у крипту архикатедрального собору Св. Юра.


Пребагату спадщину залишив Патріарх Йосиф – матеріальну та духовну. Останньою духовною спадщиною, останнім твором його глибокої мислі є Заповіт-завіщання,  який є, з одного боку, концентрованим переданням його глибокої й багатогранної думки та всього трудолюбивого життя, а з другого - отим «хмаровим і огненним стовпом», що про нього мовиться в книзі Ізход: «Господь же йшов перед ними вдень хмаровим стовпом, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі - вогненним стовпом, щоб їм просвічувати; так, що вони могли йти і вдень, і вночі…» (Ізх. 13,21).


Використані джерела:

http://vnutrpolit.gov.ua/ru/document/view/id/20
http://tyzhden.ua/History/42600
http://vgolos.com.ua/articles/yosyf_slipyy_zavdannya_uku__zgurtuvaty_rozsiyanyh_i_rozbytyh_ukrainskyh_katolytskyh_naukovtsiv_126431.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99
http://josyfslipyj.blogspot.com/2012/04/blog-post_19.html

Підготувала Ірина Сулик


Ключові слова: Йосип Сліпий | кардинал




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up