Міжнародний день театру

2014-03-28 00:16



Щорічно 27 березня, починаючи з 1962 року, увесь світ відзначає Міжнародний день театру. Його засновано Міжнародним інститутом театру при ЮНЕСКО (International Theatre Institute, ITI) на ІХ-му конгресі у Відні. Свято проходить під девізом “Театр як засіб взаєморозуміння, зміцнення миру і дружби між народами”. 

Діяльність організації, згідно з її статутом, спрямована на "зміцнення світу і дружби між народами, на розширення творчої співпраці усіх театральних діячів світу". Перше міжнародне послання на честь Всесвітнього дня театру було написане в 1962 році французьким письменником і художником Жаном Кокто.

Слово “театр” (грец. theatron (θέατρον) - місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.



Становлення українського театру

Починаючи з ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття). 

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл (16-17 ст.). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. У Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стаціонарних театральних споруд просувався повільніше. Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – у 1809, в Полтаві – у 1810.

Упродовж 2013 року на Львівщині діяло 9 професійних театрів на 3,5 тис. глядацьких місць, серед яких театр опери та балету, 4 драматичних, 2 лялькових, музично-драматичний та дитячий театр. У 2013 році вони здійснили 28 прем’єрних постановок, показали 2736 вистав, які відвідали 465,6 тис. глядачів, що на 84 вистави і на 13,7 тис. глядачів більше, ніж у 2012 році. Із загальної кількості вистав 22% становили гастрольні та виїзні вистави в межах України, які відвідали 85,3 тис. глядачів.

Статистика, як бачимо, - вперта річ. І в мене колись була нав’язлива ідея підрахувати кількість вистав, які відвідала протягом року, кількість вистав, які відвідують справжні театрали, і вистави, які переглянули протягом життя люди з примусу чи обов’язку. Але поки що це бажанням і залишилось. А ось любов до “курбасівців” (актори Львівського академічного театру імені Леся Курбаса) і їхніх неймовірних проектів, таланту, вміння перевтілитися, перелитися, бачити і відчувати гру, бути грою, в грі і виходити за її  межі, але водночас залишатись присутнім, - зросла, розповніла, стала багатограннішою, щирішою, вдячнішою. Тішить душу і постійне збільшення глядацької аудиторії, особливо молоді, їхнє справжнє розуміння і театру з мистецького погляду, і глибокого сенсу постановки, вміння відрізнити істинну гру від “халявної”, правильно покритикувати і похвалити. Все-таки львівська публіка володіє розвинутим почуттям смаку, вимоглива і пещена. Театр дає відчуття свободи, необмеженої фантазії, підносить до небес і опускає на дно, провокує до розкриття і вивільнення хоча би на короткий проміжок часу, хоча б у визначеному місці, хоча б для тих, хто готовий до змін та експериментів, не залишатися у вчорашньому, а дозволити собі бути строкатішим і яскравішим.

Великого таланту усім акторам-аматорам, великим акторам і справжнім майстрам гри! Неймовірного задоволення від великої майстерності перевтілення і пошуку вічних цінностей усім шанувальникам!


Автор Оксана Андрійчук

Використано джерела: 
www.pon.org.ua
www.lv.ukrstat.gov.ua



Ключові слова: Театр | свято




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up