Війна за… мир?

2014-05-09 23:08

8 травня у приміщені ЛМГО «Українська молодь – Христові» відбулись бесіди на тему: «Чи завжди війна веде до миру? Умови правдивого примирення». Зустріч зорганізувалася у співпраці із Патріаршою комісією УГКЦ "Справедливість і мир".

Доповідач пан Андрій Костюк розпочав розмову зі згадки про найдовшу війну в історії людства – Столітню (1337–1453). Війни відбувалися здавна, з різних причин, зазвичай – задля завоювання нових територій та захоплення нових підданих (або ж рабів). До пожвавлення війни додається і те, що країна-жертва змушена захищатись від нападу країни-агресора – прикладом є історія війни у Трої.

Уже згодом з’явилися нові, начебто об’єктивні причини. За допомогою війни почали проповідувати «високі» ідеї – певну релігію чи ідеологію. Маємо конкретні приклади: Хрестові походи, джихад (боротьба на захист і за поширення ісламу). Тут очевидна вигода виправдовувалась тим, що Богові треба «повернути» його землі. Колонізатори використовували і такий термін, як «цивілізаційна місія»: європейські держави мали «підтягувати» інші народи до свого рівня.

Війна має два варіанти завершення: або перемога однієї зі сторін, або «нічия». Але в будь-якому випадку війна приносить дуже багато жертв, найбільше – людських. Тридцятилітня війна (1618–1648) спустошила всю Німеччину, після неї загинуло більше німців, ніж під час Другої світової – третина населення. Лише у XVIII ст. просвітники розвинули ідею «вічного миру», засади якого будувались на основі розуму, добра, справедливості.

Після завершення війни переможці святкують: святкування підкреслює велич, силу та непереможність держави. Тому 9 травня і є такою важливою датою для Росії. Переможена сторона ж має два виходи: вона може або змиритися, або виношувати на майбутнє ідею помсти. У першому випадку захоплена нація може ще й асимілюватися, тобто змішатися з іншим, сильнішим народом, у другому – переможений народ вичікує на час реваншу, виношує ідеї помсти. І це може стати причиною для початку нової війни!
Дуже велику роль відіграють дії саме переможеної країни. Найкращим вирішенням проблеми війни є прощення та пошуки способів для подальшої співпраці. Тому для всього світу 8 травня став днем пам’яті жертв війни та водночас початку нового існування.

Важливо, щоб країни знайшли спільну ідею для подальшої співпраці та шукали точки дотику, а не приводи для роз’єднання. Причини для конфлікту завжди можна знайти. Навіть історично неможливо довести, що саме таке розташування кордонів між державами є правильним і точним. Лише прощення, безкорислива та щира допомога переможеному, віра в добро і мир можуть запобігти подальшим війнам.

Ми ж, як християни, повинні щиро молитися, не розчаровуватись і не боятись, бо Христос – це Життя! Адже мир є даром Божим і дається теж з Його благословення. «Мир вартий того, щоб за нього боротись», – сказав наостанок бесід пан Андрій Костюк. Однак ця наша боротьба повинна бути насамперед духовною.

Автор – Марія Кореневич



Ключові слова: війна | мир | Андрій Костюк




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up