Свято Христа Чоловіколюбця

2014-06-27 09:53


Нині вселенна радується,
бо ж на престолі Серце Спасителя в полум’ї вогнянім видніє,
усіх призиваючи до божественного пристановища,
де болі душ і тіл зціляються;
ради цього призови й мене, Спасе,
пробачивши мої прогрішення.
(Молебень до Христа Чоловіколюбця, Тропар, глас 4)


У третю неділю після Зіслання Святого Духа відзначаємо Празник Христа Чоловіколюбця – свято, яке є особливим у календарі Вселенської Церкви. Цьогоріч воно припадає на 27 червня.

Саме свято Христос встановив у Великодню П’ятницю, бо саме хресна жертва є найбільшим свідченням Його любові до людини. Однак Церква перенесла його відзначення на дев’ять тижнів вперед, бо Страсна П’ятниця є найсумнішим і найважчим днем для християн – але одночасно це велика радість для нас, коли своєю жертвою Христос відкупив усе людство, здобув прощення наших гріхів. Празник можна назвати певним підсумком всього пасхального часу від Воскресіння до Вознесіння, а також Зіслання Святого Духа і Євхаристії, приводом для глибшого і кращого розуміння Христової жертви.

Культ почитання Христового Серця зародився та розвинувся у лоні Римо-Католицької Церкви кілька століть тому, а з часом поширився і в нашій, Східній Церкві. Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький не вважав, що почитання Божої Любові у виді Пресвятого Серця Христового може бути незгідним з духом і практикою нашого обряду, тому ревно його відзначав. 20 грудня 1940 року Львівський Архиєпархіальний Собор у своїх рішеннях поручив священикам щороку в третю неділю по Зісланні Святого Духа після Святої Літургії відчитувати акт посвяти Христовому Серцю.

Богослужбові тексти та акафіст з нагоди празника уклав літургіст о. Ісидор Дольницький. Богослужіння відзначаються глибоким почитанням Божої Любові та Милосердя. Відправи середи й п’ятниці повні сердечного вшанування і благоговіння перед Хресним деревом, Христовими муками і ранами. В культі Христового Серця Митрополит Андрей бачить великі користі для духовного життя нашого народу і тому поручає його плекати.

Це день в особливий спосіб присвячений вшануванню безмежної Божої любові до людей. У чому ж вона проявляється? Насамперед ми завдячуємо Богові за те, що Він нас створив. Читаючи у Святому Письмі про життя і навчання Ісуса Христа, бачимо Його невичерпне милосердя до терплячих, немічних, до грішників і відкинених, Його готовність віддати своє життя за спасіння цілого людства. Він показав безмежну любов до кожного з нас – безкорисливу і безмежну. Своїм прикладом Христос навчає нас, якими ми маємо бути для наших ближніх.

Багатьом із нас важко осягнути «безкорисливість», важко зрозуміти, як це – робити і не чекати нічого взамін, робити просто так, без зайвих очікувань і великих винагород. Сьогодні для багатьох це щось дивне і «екзотичне». Але явний приклад – наш Небесний Отець: «Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав…» (Ів. 3, 16). Коротке Євангеліє цього свята показує, з якої причини милостивий Господь робить таке жертву заради нас. Велика та безмежна любов Ісуса дає надію кожному, хто прибігає до Нього, а ціле Його земне життя – підтвердження цієї любові. Він постійно чекає з відкритими батьківськими обіймами й хоче, щоб ми кинулися в ці обійми, довірившись Йому, як щасливі діти своєму батькові. Найкраща подяка від нас – «віддавати любов’ю за любов».

«Бо з серця виходять лихі думки» (Мт. 15, 19): але з серця людини походять і добрі думки, бо серце людини є джерелом думок і бажань. Якщо в людини милосердне і добре серце, то такими будуть її вчинки, якщо ж гріховне, якщо озлоблене – злими та гріховними будуть її діла. Нам треба брати приклад з Христа, прагнути мати таке добре та милосердне серце, як Він. А можливо це тільки тоді, коли перебуватимемо у єдності з Богом, коли наше серце буде вільним і відкритим, щоби прийняти Бога.

Завжди пам’ятаймо, якою дорогою ціною – ціною Жертовної Крові Ісуса Христа – ми були викуплені з рабства гріха та вічного прокляття. Заради нас Він пішов на неймовірні муки. Тому згадуймо Його жертву щоразу, коли до нас підступають гріховні спокуси. Цінуймо Божу любов як найбільший скарб свого життя, наповнюймо нею свою душу, щоб вона приносила нам справжню радість і щастя.

Просімо нашого Спасителя, щоби Його безмежна любов торкнулась і нашого серця. А ми запалимо цей вогник у нашій душі і поділимося ним із ближніми.

Підготувала Ірина Сулик

Джерела:
http://www.cssr.lviv.ua/word/?article=701
http://kyrios.org.ua/propovidi/sivach/1881-propovid-na-svjato-hrista-cholovikoljubtsja.html
http://kyrios.org.ua/propovidi/propovidi-na-nedili-i-svjata/5294-praznik-najsolodshogo-gospoda.html
http://www.basilianfathers.ca/statti/2007/06/index.php?year=2007&month=06&article=Czomu_Boh_nas_poljubyv.htm
http://www.pkm.if.ua/UA/archives/1239
http://promin-lubovi.narod.ru/public/18/pub18st3.htm
http://molytva.at.ua/index/moleben_do_khrista_cholovikoljubcja/0-276




Ключові слова: Христос Чоловіколюбець




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up