Отець Ростислав Пендюк: «Я би хотів, щоби запрошеними на «Вітер на-дії» почувалися всі»

2014-07-08 01:34



Літо – традиційно пора фестивалів. Однак, зважаючи на низку трагічних подій і загибель сотень наших співгромадян, багато організаторів фестивалів не залишаються осторонь цього і приймають цілком доречне рішення про їх скасування. З іншого боку, саме зараз, як ніколи, молоді потрібно об’єднуватись і гуртуватись навколо спільних ідей. Саме тому 10–13 липня у Львові відбудеться «Вітер на-дії» – однак, як наголошують організатори, тепер радше не як музичний фестиваль, а як платформа для діалогу між молоддю з різних куточків нашої країни.

Про задум з’їзду, його підготовку, цікаві заходи та співпрацю з «вітром» – Святим Духом, ми поспілкувались із головним організатором та ідейним натхненником з’їзду – отцем Ростиславом Пендюком, Головою Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ.

Як виникла ідея з’їзду? Знаємо, що вона з’явилась давніше, ще минулого року…

– Власне, сталася певна метаморфоза самої ідеї, яка за останній час відобразилася у зміні назви заходу. Спершу ми почали говорити про фестиваль як про музичну подію. Десь минулого року під час Всеукраїнської прощі до Зарваниці ми зустрілися з гуртом «Кана» і почали говорити про те, що молодіжна християнська музика як явище у нас не надто розвивається. Вона є, але, наприклад, порівняно з тією ж Польщею ми значно відстаємо. Ідея фестивалю початково десь із того починалася – що треба дати можливість розвитку і популяризації молодіжної християнської музики. Але, поступово – роздумуючи про все це, готуючись вже тепер, зважаючи на всі останні події, які трапилися в Україні – ми вже не говоримо про фестиваль, хоча музична складова теж буде присутня. Ми говоримо про з’їзд швидше як про платформу, як про місце зустрічі християнської молоді зі, сподіваємось, усієї України.

Набагато певніше себе почуваєш, коли розумієш, що ти не сам. Що є сотні, можливо, тисячі людей, котрі поділяють твої переконання, котрі поділяють твої мрії, котрі готові стояти з тобою пліч-о-пліч в тому, що ти робиш, до чого ти прагнеш. І думаю, що саме зараз ми хочемо підкреслити ключову ідею зустрічі – ідею єднання. Це найважливіше.

– Назва заходу – цікава гра слів. Що саме ви хотіли нею передати?

– Її придумала молодь. Коли ми тільки починали думати про з’їзд, я не мав чіткого уявлення про назву. Але коли ми зібралися із представниками різних молодіжних організацій Львова, і не тільки нашого міста, і почали про це все говорити – це ціла історія, як молодь підбирала цю назву. Спершу вона мені не сподобалася, але тепер дуже подобається (сміється).

Насправді тут дуже багато змісту. По-перше, саме слово «вітер» у мене асоціюється з дією, з рухом, з відсутністю застою. З іншого боку, ми знаємо, що вітер був, коли Святий Дух сходив на апостолів у події П’ятидесятниці. Вітер у біблійній символіці – це символ Святого Духа чи ознака зішестя Святого Духа. Сподіваюся, що в часі з’їзду Святий Дух також сходитиме на всіх нас – і організаторів, і учасників.

Далі – це поєднання двох слів, а водночас і слово «на-дії». Тобто з одного боку це надія. Надія – це потреба. Ми всі зараз дуже потребуємо надії, бо дуже багато за останніх півроку різних – назвім це так делікатно – не дуже позитивних подій відбувається довкола, дуже багато суму, інколи навіть відчаю. І надія – це неймовірна потреба, яка є у всіх нас як суспільства і як окремо взятих осіб. Кожен з нас потребує надії.

Ми свідомо поставили дефіс у слові. Окрема частина цього слова – слово «дія». Ми підкреслюємо, що хочемо заохотити молодь до дії. Тому що вітер створює багато шуму, створює багато гарного враження, але може нічого не зробити. Дуже часто в молодих людей буває так, що вони захоплюються чимось, готові про щось говорити, але коли доходить до конкретики – не завжди вистачає бажання для щоденної праці.

– До якої саме дії Ви хочете закликати молодь?

– До добрих дій. Ми не хочемо створити якийсь такий чіткий напрямок: «Збираймо папірці на вулиці», – і це єдина дія, до якої ми закликаємо. Нічого такого. Кожен на своєму місці повинен бути небайдужим. Це найважливіше. Хтось вчиться в університеті, і саме навчання – це мегаважлива дія, котру необхідно робити. Хтось працює і йому здається, що він виконує не надто важливу функцію в цьому суспільстві; але що би ти не робив, якщо ти це робиш добре, то це дуже важливо – і для тебе, і для тих людей, котрі є поруч, і для суспільства загалом. Якщо ти служиш у церкві – та сама історія. Будь-яка дія, яка спрямована на добро, на покращення, на те, щоби було добре, є важливою.

– Які гості будуть запрошені: співаки, проповідники…

– Я би хотів, щоби запрошеними на з’їзд почувалися всі. Всі, хто готовий, хто поділяє наші переконання, навіть, якщо не почувається молодим або не почувається греко-католиком, скажімо. Це для нас не є жодною перешкодою, двері відчинені для всіх.

Щодо конкретних імен і прізвищ: коли говоримо про музичну складову, ми все-таки остаточно вирішили, що запрошуємо тільки молодіжні християнські гурти чи виконавців – тому що ми хочемо творити власне християнську молодіжну субкультуру. Цією сценічною складовою в нас займається гурт «Кана» – вони досить відомі у молодіжному християнському середовищі, вони самі узгодили з різними гуртами.

Це один вимір. Другий вимір – це наш Відкритий університет. Знову ж таки, ми дуже радіємо, що у нас є партнери, люди, з якими ми співпрацюємо – зокрема, Український Католицький Університет. Власне, формат Відкритого університету – це їхній формат. Ми очікуємо присутності пана Мирослава Мариновича, якого недаремно називають моральним авторитетом України. Ми очікуємо присутності відомого журналіста Мустафи Найєма, який – зараз навіть можна поспостерігати – десь там на Сході України, поміж нашими військовими; думаю, його досвід теж буде цікавим для наших учасників. Буде дуже цікава, хоча, можливо, не настільки знана Вікторія Бриндза з компанії «Pro-mova», яка може говорити про різні суспільні аспекти багатьох подій. 
І ще один спеціальний гість, яким ми дуже пишаємось і дуже радіємо, що він буде нашим учасником – це голова організаційного комітету Світового Дня Молоді в Кракові 2016 року, отець Гжегож Суходольський. Я маю нагоду його знати вже не один рік і дуже тішуся, що саме він є «шефом» цього оргкомітету – віднедавна, зрештою, і він у своєму дуже напруженому графіку знайшов один день і в суботу буде з нами, спілкуватиметься з молоддю власне у форматі відкритого університету.

– Тема з’їзду – «Блаженні вбогі духом». Чому ви вибрали саме її?

– Це все насправді невипадково, це не було особливе натхнення. Одним з його ідейних навантажень є те, що ми через нього хочемо розпочати офіційну підготовку молоді нашої Церкви і взагалі України до Світового Дня Молоді у Кракові в 2016 році. Святіший Отець Папа Франциск дав такий трирічний тематичний план підготовки до Світового Дня Молоді. І гаслом 2014 року у цьому тематичному плані, запропонованому Папою, є блаженство «Блаженні вбогі духом». Будучи частиною Вселенської Церкви, ми вирішили, що ми теж маємо показати свою приналежність до неї, і ми теж готуємося, розважаючи про це блаженство.

– Як буде відображена ця тема у програмі заходів?

– Думаю, там будуть певні несподіванки, але один із важливих моментів – ми запросили різні організації, різні спільноти, які займаються допомогою нужденним людям. Це і «Центр опіки сиріт», і в’язничне капеланство, і праця з людьми з особливими потребами. Ці гості прийдуть, зокрема, і з тими людьми, якими вони опікуються, поділяться своїм досвідом, розкажуть, що вони роблять. Таким чином ми хочемо промувати їхню діяльність і заохотити молодь приєднуватися до цих, без сумніву, добрих ініціатив.

– Попередня реєстрація закінчується, і можна спробувати підбити певні підсумки: скільки людей очікуєте, з яких областей, чи очікуєте людей з «проблемних областей» – з Донеччини, Луганщини…

– З Донецька поки що не було. І взагалі підбивати підсумки щодо учасників я зможу ввечері 12 липня, ближче до завершення (сміється). Скажімо, ми, українці, дуже спонтанні, ми не завжди готові, не завжди хочемо, навіть не завжди вміємо планувати наперед. Хоча близько трьохсот зареєстрованих людей, які є станом на зараз, – це вже, я вважаю, непогано. Зважаючи на те, що до початку події залишилось декілька днів, це вже досить позитивний сигнал. Але я думаю, що основний наплив відбудеться все-таки 10–12 липня: люди просто приїдуть, тоді ми їх зустрінемо і будемо з ними знайомитися.

– Люди приїдуть з інших областей. Що саме на них чекає? Спробуйте зробити такий коротенький «путівник» заходами з’їзду.

– Ми задумали цю програму, зокрема, 12 липня таким чином, щоби вона була максимально різноманітною. І ця різноманітність має творити єдність. Ми всі разом – водночас ми маємо різні потреби, різні очікування, різні уподобання. Хтось хоче слухати лекцію пана Мирослава Мариновича, хтось хоче бавитися, брати участь у якихось спортивних змаганнях, хтось хоче щось майструвати руками, хтось хоче просто спілкуватися із новими чи старими друзями… Для всього там буде місце. Ми тішимося, що маємо таку велику територію, де це все одночасно може відбуватися. Єдиною такою, в принципі, загальною подією буде духовно-мистецька програма ввечері, яка розпочнеться о сьомій годині. Тут ми вже будемо запрошувати всіх ближче до сцени. Ну і звичайно, 13 липня – Архиєрейська Літургія.


– Що ви хочете побажати українській молоді?

– Єдності і надії. Ну і любові.

Наостанок додамо, що попередня реєстрація триває до 8 липня. Зареєструватись можна тут. Однак якщо з певних причин не встигли зареєструватись – не біда! Пройти реєстрацію можна буде і безпосередньо при вході на з’їзд.

Якщо ж можете і хочете зробити для з’їзду більше – маєте можливість долучитись як волонтер. Зареєструватись можна тут. Ваша допомога дуже важлива!


Розмовляли Ірина Кисилевич і Катерина Судин







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up