14 вересня – початок нового Церковного року

2014-09-14 13:01



Сьогодні, 14 вересня, наша Церква входить у новий Літургійний рік. Церковний рік – для християн можливіть через великі свята та дні вшанування святих, річні пости та загальниці вповні пережити історію відкуплення людства, вкотре наново розважити над євангельськими правдами та цінностями.

«Найкращим виявом і нерозлучною частиною нашого обряду є наш літургійний рік. Він наче велична панорама, на якій у прегарних барвах розмальована ціла історія відкуплення людського роду, – пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій. – Тут маємо нагоду розважати й наново переживати ряд світлих таємниць з життя Ісуса Христа і Пресвятої Богоматері. Тут стають перед нами геройські подвиги й чесноти непроглядного хору святих, мучеників і праведних душ. Тут ми переживаємо дні духовної радості й підйому, але і дні святого смутку, плачу за гріхи, посту й покути».

На відміну від календарного, церковний рік у християн східного обряду розпочинається восени – 1 вересня (за старим стилем 14 вересня). За початок нового Церковного року цю дату прийняли отці Вселенського Собору в Нікеї, що відбувся 325 року, і східні Церкви живуть за цією постановою досі. У західному обряді ж церковний рік розпочинається у першу неділю Різдвяного посту – адвенту.

Постановою для святкування початку Церковного року став Індикт, який має назву «візантійський», «константинопольський», або ж «Констянтинів». Саме слово індикт з латинської перекладається як «постанова», «оголошення»; так називали едикт римських імператорів, що з податковою метою наказував проводити в якийсь визначений час оцінку земельних маєтків громадян держави. Видавати такі едикти почали за імператора Діолектіана від 297 року спочатку щоп’ять, потім щоп’ятнадцять років.

З часом слово «індикт» почало означати не тільки державні укази, але й циклічний період часу, а також назву першого дня цього відліку. Спершу візантійський Індикт був обов’язковим для усієї Римської імперії, за винятком Єгипту. Імператор Юстиніан І зробив обов’язковим датування після Індикту для всіх офіційних документів. Римська Церква за Папи Пелагія ІІ ухвалила індикт для означення дат документів і лише 1097 року перестала керуватися цією постановою.

Немає відомостей, коли Індикт став релігійним святом, але уже з VIII століття у Східній Європі є згадки про 1 вересня як церковне свято із окремою службою. В цей день у церквах читається Євангеліє про першу проповідь Ісуса у Назареті, де Христос виголошує слова пророка Ісаї: «Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визвонення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18-19).

Тропар Нового року: Всієї тварі Сотворителю, що у своїй владі встановив времена і літа, благослови вінець року благости Твоєї, Господи, охороняючи в мирі благовірний народ, городи, села і всі обителі Твої, молитвами Богородиці, і спаси нас.

Кондак Нового року: У вишніх живеш, Христе царю, всього видимого і невидимого Творче і будівнику. Ти дні і ночі, времена і літа сотворив, благослови нині вінець року, збережи й охорони в мирі благовірний народ і городи, села і всі обителі, і людей Твоїх, Многомилостивий.

Джерела:
1. Катрій Ю. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Львів: Видавничий відділ «Свічадо», 2004.
2. Прийдіте поклонімося: Молитовник. – Львів: Видавничий відділ «Свічадо», 2003.









Ключові слова: Церковний новий рік




Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up