Апостол Андрій - український апостол

2014-12-13 00:13

13 грудня ми відзначаємо пам’ять святого апостола Андрія Первозванного. Це свято вважається найбільшим передноворічним празником і відзначається ще з часів Київської Русі.


Напередодні прийнято збиратися на Андріївські вечорниці – ворожіння, з якими пов’язано безліч неординарних звичаїв. Вечорниці проходять у ніч з 12-го на 13-те грудня і їх святкує переважно тільки молодь. Християни прагнуть відкинути усе язичницьке та гріховне і разом з тим зберегти традиції українського народу, тому в цей день збираються на дівочі посиденьки, ліплять вареники та співають пісень.

Вечорниці колись тривали всю ніч, оскільки наступна нагода для зустрічі молодих людей була вже на гуляннях напередодні Різдва. Всім теж відома назва цього свята «Андрія-збитника»: у цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні капості дівчатам – викрадали і ховали предмети одягу, прикраси, знімали ворота чи хвіртку.

Історія свята

Апостол Андрій разом зі своїм братом, апостолом Петром, ловив рибу на Галилейському озері, коли Ісус Христос покликав їх за собою. Як розповідає євангелист Йоан, Андрій був одним із учнів Йоана Хрестителя і його, ще раніше за брата, Ісус призвав на Йордані. Тому Андрія і назвали Первозванним. Разом зі своїм братом Симоном та братами Заведеєвими, апостол Андрій був найближчим учнем Христа. За пізнішими переказами, він був апостолом в Константинополі, де висвятив першого єпископа Стахія.

Андрій займає почесне місце серед дванадцяти апостолів. Христос дав своїм учням владу над нечистими духами, щоб оздоровлювати всяку недугу та неміч всяку (Мт. 10, 1). Апостол Андрій був одним поміж чотирьох учнів Господа, які удостоїлися Його довіри слухати пророцтво про майбутню долю Церкви і світу (Мр. 13, 3–5). Зіславши на своїх учнів Духа Святого, Господь дав Андрію разом з іншими апостолами владу прощати гріхи (Ів. 20, 22–23).

Андрія Первозванного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія, тобто землі сучасної України. Припускають, що Апостол Андрій поплив по Дніпру в Скіфію. З описів письменників III ст. Іполита і Оригена відомо, що Андрій Первозванний відвідав місця, де згодом виник Київ. Преподобний Нестор Літописець оповідає: «Бачите гори ці, – сказав Апостол своїм учням, – на цих горах засяє благодать Божа і буде велике місто і багато церков буде споруджено Господом».

Останнім містом, куди прийшов апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри. Багато чудес він створив у місті: сліпі прозрівали, хворі (серед яких – дружина і брат правителя міста) зцілювалися. Та попри це, правитель міста наказав розіп’яти святого Андрія. Егей, побачивши, що багато язичників (зокрема і його дружина) стали вірити в Христа, кинув апостола Андрія до в’язниці. Та в’язниця для нього стала храмом, куди християни сходились послухати рятівне слово апостола. Тоді Егей засудив Андрія Первозванного до страти через розп’яття. Хрест, на якому він був розп’ятий, мав форму літери «X», і його називають хрестом апостола Андрія. Два дні тривали страждання апостола, та він аж до самої смерті продовжував навчати людей, що стояли біля місця страти.

Пам’ять святого апостола Андрія Первозванного урочисто вшановується в Україні, оскільки цього Христового учня вважають апостолом українським. Церква вірить в те, що його святі ноги стояли на Київських горах і що він благословив нашу рідну землю. На місці, де стояли стопи святого Апостола, нині височіє прекрасна Андріївська церква – окраса Золотоверхого Києва.

Джерела:







Підготувала Крупич Наталія







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up