Пресвята Богородиця – скинія пречиста

2014-12-22 15:57

22 грудня наша Церква святкує Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці.


У те, що Божа Матір була зачата без первородного гріха, християни вірили ще з давніх-давен. Проте догму про Непорочне зачаття прийняли аж у 1854 році – її проголосив Папа Пій ІХ у присутності 54 кардиналів, 43 архиєпископів та 347 єпископів. Правду віри про непорочне зачаття потвердила сама Богородиця у 1858 році, коли з’явилась у Люрді святій Бернадетті.

Непорочне зачаття Діви Марії – це великий задум Творця: адже саме Її було обрано стати Матір’ю Божого Сина, Ісуса Христа. «Достойно воно, щоб Жінка, єдино вибрана, з благословенним Її Плодом непорочно зачалась, щоб припинити хвальбу сатани, немовби Матір Божа була будь-коли під його владою. Це Господь так ізволив й уклав усе премудро. Йому слава й похвала!» – співаємо на Вечірні свята.

Божа Мати є тією, яка топче голову сатані, про що написано у Святому Письмі: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Буття 3, 15). Щоб обітниця Господа сповнилась, Бог захоронив Пресвяту Богородицю від первородного гріха, аби диявол не мав до неї доступу.

Божа Матір – повна благодаті, чесніша від ангелів. На Вечірні з Литією співається: «Достойно воно, щоб Цариця неба й землі, чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів, зачалась і зостала непорочною, як були створені й перебували святі ангели; щоб вони, слугами Божими бувши, не могли виносити себе понад свою Царицю – Матір Божу. Це Господь так ізволив й уклав усе премудро. Йому слава й похвала!».

Пресвята Богородиця – це приклад чистоти, покори, довіри Богові. Матір Божа дає нам чудовий приклад християнського життя: вона не була заплямована жодним гріхом, не вивищувала себе і завжди приймала Божу волю у своєму житті. Богородиця – наша помічниця у спокусах та життєвих випробуваннях. Молитва до Неї заспокоює і дає надію.

Тропар свята:
Днесь узи бездітности розрішаються, Йоакима бо й Анну, вислухавши, Бог проти надії явно обіцює, що вони родитимуть Богодівицю, з якої сам родився неописанний, що ставши чоловіком, ангелові повелів співати Їй: «Радуйся, благодатна, Господь з Тобою».

Кондак:
Празнує днесь вселенна зачаття Анни, що сталося від Бога, бо вона породила понад усяке слово ту, що родила Слово.

Ірмос з приспівом:
Величай, душе моя, преславне зачаття Божої Матері. Життєприймаюче джерело, завжди текуче, світлоносний світильник благодаті, храм одушевлений, скинію пречисту, від небес до землі просторішу – Богородицю, вірні, величаємо.

Використана література:

1) Трух А. Життя святих: Книга 4. – Львів: Видавництво оо. Василіян «Місіонер», 1999.
2) Молитвослов. – Львів: Видавництво оо. Василіян «Місіонер», 2011.
3) Прийдіте поклонімся: Молитовник. – Львів: Видавничий відділ «Свічадо», 2003.

Підготувала Ірина Кисилевич







Задати запитання, залишити коментар


*Ім’я або Nickname

Email:
*Доповнення, запитання, коментар (до 1000 символів)


*обов’язкові поля для заповнення


Video Fb Vk Tw Google Mail Rss
Календар подій



Arrow-up